Українці платитимуть за електроенергію за ринковими тарифами, а це як мінімум в 1,5 рази вище діючих цін. Крім того, постачальника можна буде вибрати, а компаніям доведеться конкурувати між собою.

Такі нововведення передбачені законом про ринок електроенергії. З 1 січня 2019-го стартував перший етап реформи, а вже в липні цього року нововведення на собі зможуть відчути всі українці, повідомляє Обозреватель.

Головне:


  • економічно обгрунтована вартість електроенергії в 1,5 рази вище діючої ціни, заявляє регулятор;

  • держава буде контролювати ціни під час перехідного періоду, потім їх буде формувати ринок;

  • .постачальника електроенергії можна буде вибрати, але тільки за умови, що нові компанії зацікавляться роздрібним ринок електроенергії

Реформа вже діє, але результат буде потім

В Україні ще в 2017-му прийняли закон "Про ринок електроенергії". Головна його ідея: постачальники електроенергії повинні конкурувати між собою і боротися за споживача. Нібито це дозволить вийти на ринок новим гравцям і зруйнувати ситуацію, коли в населеному пункті є тільки одне обленерго з винятковим правом працювати з населенням і бізнесом.

Перший етап реформи вже позаду, він стався 1 січня 2019-го. Тоді обленерго зобов'язали "розпастися" на дві частини. Одна компанія займається виключно розподілом, а друга – поставками. Грубо кажучи, оператор мереж не може сам займатися генерацією та постачанням електроенергії. Наприклад, якщо порівняти ринок електроенергії з маршрутними перевезеннями, в старій моделі одна компанія володіла і маршрутками, і дорогами. Тому на свою дорогу могла не пускати конкурентів. Нова ж модель (вже діє) передбачає, що власник дороги – природний монополіст, а ось маршутчікі (постачальники електроенергії) повинні конкурувати між собою.

Обленерго просто створили два юрособи і продовжили працювати, як і раніше. Наприклад, на базі "Київенерго" створили "ДТЕК Київські електромережі". Всі споживачі отримали нові договори, підписали їх і продовжили по тим же мереж отримувати "ток" від того ж постачальника.

Але так буде тривати недовго, обіцяють в профільній Нацкомісії. Мовляв, уже в липні 2019 го проведуть другий етап реформи. Населення отримає право вибирати постачальника. Але перший час (поки конкуренції немає), обслуговувати їх будуть всі ті ж екс-обленерго (в законі їх називають "універсальними постачальниками").

Ідею реформи підтримують і експерти ринку, і великі гравці. Така модель працює в більшості країн. Головне питання – яким чином її реалізують в Україні. Юлія Носулько, керівник департаменту регуляторної політики найбільшого гравця на ринку електроенергії ДТЕК, пояснює: запуск роздрібного (для населення) ринку електроенергії буде стимулювати підвищення якості послуг і поява нових сервісів. Мовляв, споживач стане головним.

Різні компанії вступлять в конкуренцію і будуть змушені поліпшувати якість своїх послуг і пропонувати населенню більш вигідні умови. Правда, тут є два великих "але". Перше – для цього на роздрібному ринку повинні з'явитися нові компанії. Друге – діючий тариф для населення занижений і компенсується за рахунок високих цін на "ток" для бізнесу. Тобто так чи інакше в перший час, як тільки держава перестане встановлювати тарифи, вони злетять.

Скільки заплатимо за електроенергію

Голова профільного регулятора Оксана Кривенко пояснила: влітку 2018-го економічно обгрунтований тариф для населення становив 1,85 грн за 1 кВт * год.Водночас діюча ціна – 0,9 грн за перші 100 кВт * год і 1,68 грн за кожен наступний. З огляду на інфляцію, зростання зарплат, подорожчання ресурсів і т.д, на даний момент "економічно обґрунтована ціна" ще вище.

Тобто якщо держава перестане встановлювати ціни на електроенергію, вони відразу ж повинні злетіти приблизно в 1,5 рази. Надалі ж, якщо дійсно з'явиться конкуренція, тарифи можуть знизитися. Але нижче економічно обґрунтованого рівня вони в жодному разі не опустяться.

Першими реформу відчують на собі промислові споживачі (бізнес). Якщо зараз вся електроенергія проходить через "Енергоринок", в липні його переформатують в "оптовий ринок". З'явиться можливість укладати безпосередньо угоди з виробниками.

Експерт у сфері ЖКП Марія Яковлєва впевнена, що поки незалежним постачальникам немає сенсу постачати свої послуги населенню. Вона підрахувала, що в багатоповерхівці на 100 квартир із загальним споживанням в 45 тис. КВт*год на місяць в кращому випадку можна буде заробити 3,6 тис. грн. Тобто з такою націнкою незалежні постачальники не зацікавлені виходити на ринок.

"І монополісти-розподільники електричної енергії не спатимуть, за будь-яку помилку з боку незалежного постачальника відразу будуть відключати споживачів-новаторів. Тому створили свої власні постачальні компанії і тепер треба саме ними" забезпечувати "клієнтів", – впевнена Яковлєва.

Що буде з тарифами на даний момент спрогнозувати складно, зазначає комерційний директор Едс-Інжиніринг Володимир Супрун. На повний перехід до ринкових умов підуть роки. "У логіку реформування ринку електроенергії закладена модель конкурентного ринку, де споживач укладатиме договір безпосередньо з постачальником електроенергії. Така конкуренція в теорії повинна сприяти якщо не відчутному зниженню тарифів, то стримування їх зростання. Що буде на практиці, в українських реаліях спрогнозувати складно", – відзначає експерт.

У будь-якому випадку, до 2020 року тарифи для населення продовжить формувати регулятор, тобто про повноцінний ринку мова не йде. "Згідно з перехідними положеннями закону, на дворічний період цієї універсальні постачальники, створені на базі обленерго, будуть продавати електроенергію споживачам за тарифами, які формуються за встановленою регулятором методикою, тобто повністю під контролем держави", – пояснює Юлія Носулько.

Однак, рано чи пізно завершити реформу все-таки доведеться. Як мінімум найближчі півроку регулятор підвищувати тарифи на електроенергію не планує. Після ж або ціни піднімуть, або на ринку залишаться працювати старі обленерго під новими назвами, а можливість вибирати собі постачальника збережеться тільки в рядках закону.

Без лібералізації і завершення реформи, підсумувала Носулько, Україна не зможе стати повноцінною частиною європейського ринку (там схожі реформи провели ще в 90-х).