Сі Цзіньпін висунув Путіну ультиматум
Керівництво Китаю досі займало подвійну позицію у питанні про війну в Україні. Але за одним із аспектів Пекін за допомогою публічних та непублічних заяв останнім часом сформулював чітку позицію: застосування ядерної зброї і навіть розмови про це неприпустимі.
Голова КНР Сі Цзіньпін мав можливість сказати Володимиру Путіну: «Ми працюємо разом, поважаємо один одного, але ви не повинні порушувати межу в питанні ядерної [зброї] та повинні звертати увагу на міжнародні закони», – розповів в інтерв’ю Financial Times та Nikkei президент Франції. Емманюель Макрон. Він розмовляв з виданнями після саміту в Індонезії, де лідери «великої двадцятки» засудили бойові дії в Україні, зокрема, війну загалом і виступили категорично проти застосування ядерної зброї.
Макрон додав: «Таке нагадування [Путіну] винятково корисне. У Китаю важлива роль у чиненні тиску на Росію».
Макрон провів із Сі на саміті двосторонню зустріч у вівторок, у тому числі, щоб заручитися підтримкою у формулюванні тексту комюніке. У ньому було сказано, що «більшість членів [«двадцятки»] рішуче засуджують війну в Україні», а «сьогоднішня епоха не повинна бути епохою війни». А застосування ядерної зброї було названо «неприпустимим».
Донедавна Китай займав розмиту позицію щодо подій в Україні, намагаючись не втягуватися в нього, але при цьому використовувати у своїх інтересах. Китайські офіційні ЗМІ, як і російські, є конфліктом як боротьба Москви з НАТО, покладаючи на альянс відповідальність за його розв’язання. В економічному плані Китай сильно збільшив закупівлі російської нафти, що продається з дисконтом, та наростив експорт.
При голосуванні за резолюціями Генеральної асамблеї ООН, в яких засуджувалося російське вторгнення і йшлося про необхідність виплати репарацій, Китай утримувався. Але при цьому Пекін заявляв про необхідність дотримуватися суверенітету та територіальної цілісності країн, дотримуватися міжнародних законів і не визнав анексію українських територій, зокрема Криму в 2014 р.
Перша тріщина у «безмежному партнерстві», про яке Сі та Путін заявили на початку лютого, позначилася в середині вересня на саміті Шанхайської організації співробітництва у Самарканді. Путін публічно визнав, що Китай має «питання і занепокоєння» «у зв’язку з українською кризою». І пообіцяв «докладно роз’яснити нашу позицію з цього питання китайським друзям».
На початку листопада на зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем китайський лідер заявив, що він проти застосування ядерної зброї в Європі. Сі закликав міжнародне співтовариство «відкинути загрозу застосування ядерної зброї» та виступити проти ядерної війни, щоб не допустити «кризи на Євразійському континенті».
А на зустрічі з Макроном в Індонезії Сі взагалі виступив за припинення війни в Україні та початок мирних переговорів. Позиція Пекіна щодо української кризи «ясна і послідовна», вона готова відігравати конструктивну роль у вирішенні конфлікту, повідомило агентство «Сіньхуа». Макрон тоді попросив Сі Цзіньпіна повернути Путіна за стіл переговорів із Україною.
Декількома днями раніше на саміті Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) ядерну риторику російського керівництва розкритикував голова Держради Китаю Лі Кецян. Загрози застосувати ядерну зброю (а з ними публічно виступали Путін та заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв) він назвав «безвідповідальними». Як повідомляла The Wall Street Journal з посиланням на високопосадовця США, знайомого з виступом китайського прем’єра, «Лі досить багато говорив про політику Китаю щодо України з чітким акцентом на суверенітет, безвідповідальність ядерних загроз і необхідність гарантувати, що ядерна зброя не буде використана тим. способом, як деякі натякали».
Оголошуючи про мобілізацію 21 вересня, Путін наголосив на готовності використовувати «всі наявні кошти» для збереження контролю над окупованими територіями України, додавши: «Це не блеф». Невдовзі про «право» використовувати ядерну зброю заявив Медведєв, після чого Міноборони, МЗС та Кремль розіграли історію з «брудною бомбою», яку нібито готувала Україна (історія ця швидка зійшла нанівець).
