Володимир Зеленський вніс у парламент кілька законопроєктів, що пропонують кардинальну реформу судової системи. Один з них стосується Окружного адмінсуду Києва, відомого своїми неоднозначними рішеннями.

Про це йдеться в аналітичному матеріалі РБК-Україна.

Глава держави пропонує забрати у Окружного адмінсуду практично всі справи, пов’язані з рішеннями центральних органів влади. Ці норми були прописані у Меморандумі з МВФ, який український уряд уклав ще в середині минулого року.

“”Маяки” на виконання цих зобов’язань були виставлені ще на осінь 2020 року, але тривалий час у парламенті не було ні однієї провладної законодавчої ініціативи, що стосується цих питань. І це незважаючи на постійну критику і навіть акції протесту біля стін Окружного суду, чиї рішення щодо долі Приватбанку, перейменування вулиць у Києві та поновлення звільнених чиновників не раз викликали резонанс у суспільстві”, – сказано в матеріалі.

Вплив МВФ

Джерело РБК-Україна в уряді, що має відношення до переговорів з МВФ, визнає, що внесення Зеленським законопроектів щодо ОАСК і ВРП цілком може бути його реакцією на “критичні” зауваження, озвучені представниками Фонду.

“Чому зараз внесені ці законопроекти? Цілком можливо, що це відповідь на публічну реакцію, що ми нібито гальмуємо переговори з МВФ. Мовляв, ось вам, нате всі необхідні реформаторські законопроекти. Враховуючи, що повільність була на їх стороні, то ми цими законопроектами намагаємося їх прискорити”, – упевнений він.

Співрозмовник наголошує, що ці проекти законів українська влада підготувала достатньо давно, врахувала в них всі побажання МВФ, але місія Фонду несподівано “сповільнила” процес узгодження та у підсумку взяла ще півтора місяці для аналізу. Він запевняє, що в ході переговорів не було ніякого “негативу” на адресу української сторони.

“Вперше у моїй практиці картинка в медіа вийшла сумніша, ніж вона є насправді. Ви пам’ятаєте, (радник голови ОП, – ред.) Милованов написав, що МВФ “обкакался”. Так ось, так, це дуже поганий комунікаційний меседж, але за фактом Тимофій був правий, адже затримка була на боці МВФ, а не у нас”, – сказало джерело.

Зеленський, внісши зазначені проекти законів, показав наявність політичної волі для “підвищення довіри до судової системи в частині розгляду резонансних, доленосних для країни справ”.

Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, у свою чергу, називає рішення глави держави політично мотивованим. Він упевнений, що Зеленський зробив це, перебуваючи “під певним тиском”. Про це Вовк заявив “Суспільному”. 

Проблеми і альтернативи

Що ж президент пропонує змінити в роботі київського Окружного суду? Зміна, фактично, полягає в одному – всі скарги на центральні органи виконавчої влади, які раніше розглядав ОАСК, перейдуть у відання Верховного Суду, а точніше його палати – Касаційного адмінсуду.

Таким чином, у столичних суддів хочуть забрати всі “політичні” справи, що стосуються законності актів Національного банку, Кабінету міністрів, усіх міністерств, Національної поліції, Офісу генпрокурора і так далі.

Саме в цих сферах Окружний адмінсуд Києва виносив найгучніші свої рішення у останні роки. Так, в 2019 році колегія ОАСК скасовувала націоналізацію Приватбанку, в 2018 році – поновлювала на посаді екс-главу ДСНС Сергія Бочковського і колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова, обвинувачених у корупції. Крім того, саме цей суд позбавляв повноважень в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун і масово поновлював на службі люстрованих екс-чиновників.

Однак, проблема може виникнути з тим, що 47 суддів Касаційного адмінсуду і так завантажені більше, ніж їх колеги з інших палат. Так, станом на 1 січня поточного року у них у провадженні був “залишок” з майже 18 тисяч нерозглянутих справ.