В Україні застаріла практично половина всього житлового фонду. Частину багатоповерхівок ще можна відремонтувати, однак більшість хрущовок вже давно час зносити. Сім'ї мають переселити до нових будинків, а на місці старих будівель звести нові. Мінрегіонбуд розробляє законопроект, який нібито дозволить вже за 3-4 роки запустити процес реконструкції цілих кварталів.

Як змінять закон

В Україні вже 10 років діє закон "Про комплексну реконструкцію кварталів", який нібито має стимулювати масштабе знесення хрущовок і будівництво на їхньому місці нових багатоповерхівок. Закон є, а реконструкції немає. Причин для цього кілька, починаючи від проблем із затвердженням проектів в органах влади і закінчуючи позицією мешканців таких будинків. Закон стверджує, що дати згоду на реконструкцію мають усі мешканці будинку. І якщо в багатоповерхівці є пенсіонерка, яка не хоче переселятися, або сім'я, яка не живе за адресою і у якої не вдалося отримати дозвіл, почати проект не можна.

Сам закон захищає інтереси мешканців – переселяти повинні в уже відремонтовані і мебльовані квартири, а площа нової нерухомості має бути на 50% більша за стару. Інвесторів такі проекти мали привабити можливістю побудувати на місці, наприклад, чотириповерхової будівлі 9-поверхівку і квартири на "зайвих" 5 поверхах продати.

Кількість аварійних квадратних метрів житла зростає, хрущовки вже вичерпали свій термін експлуатації і щороку ситуація лише загострюється. У минулому році в Кабміні заявили, що чинний закон планують змінити. Вже за тиждень обіцяють оприлюднити нову редакцію. Головне нововведення – знизити норму з кількості мешканців, які повинні дати згоду на реконструкцію.

Щоправда, без пдітримки мешканців нічого не вийде, тому необхідно, щоб українці були зацікавлені в реконструкції, пояснює заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе.

У законі треба чітко прописати, що мешканці отримають преференції у вигляді збільшення площ або грошової компенсації, квартири мають надаватися з ремонтом і в тому ж районі, зазначає чиновник. Міністерство влаштувало онлайн-опитування, в якому зокрема запитували: скільки жителів багатоповерхівки повинні дати згоду на реконструкцію. Більшість опитаних погодилися на 75%.

"Більшість людей добре розуміє, що умова обов'язкової згоди 100% мешканців будинку на проведення реконструкції, яка існує зараз, унеможливлює реалізацію програми на практиці", – зазначають у міністерстві. Найімовірніше, в остаточній редакції законопроекту також вкажуть варіант у 75%. За такої норми з одного боку можна забезпечити реконструкцію, а з іншого – захистити позицію більшості.

Як пояснив виконавчий директор Конфедерації будівельників Віталій Грусевич, у чинному законі є й інші проблеми: нечітка процедура прийняття рішень про реконструкцію, обов'язок проводити комплексне обстеження потенційних об'єктів тощо.



Але щоб дійсно запустити процес реконструкції, для забудовників доведеться створювати особливі умови. "Для залучення забудовників варто було б запропонувати заохочення. Найчастіше їх цікавить: безкоштовне виділення землі у користування під будівництво, звільнення від пайової участі у розвитку або від податку на прибуток, пільгове підключення новобудови до інженерних мереж. Але за кожною такою пільгою ховається ряд підставних недобросовісних компаній", – розповідають у Конфедерації будівельників.

Популярне: “Задерла спідницю та просила взяти аналізи”: В Одесі слідчий поліції влаштувала п’яну ДТП

Навіщо, кого і коли переселятимуть

В Україні майже половина житлового фонду (1 млрд квадратів) – застаріла, розповів на круглому столі на тему проблем реконструкції виконавчий директор будівельної палати Анатолій Дронь. 75 млн квадратних метрів вже непридатні для життя. Лише у Києві такого житла – 9 млн квадратів. Тобто потенційно реконструкція може торкнутися кожної другої квартири.

"За політизованими дискусіями і суперечностями втрачається час і можливості, а застаріле житло стає все непридатнішим для проживання", – обурився Дронь.

У Будпалаті впевнені: треба використовувати обидва варіанти: частину будинків капітально ремонтувати, інші зносити, а на їхньому місці будувати нові. Досвід інших країн засвідчує: обидва варіанти цілком можуть вирішити проблему. Щоправда, далеко не кожну багатоповерхівку можна відремонтувати і термомодернізувати так, щоб вона відповідала сучасним стандартам. Наприклад, абсолютно всі панельні хрущовки не відповідають нормам енергоефективності. Крім того, якщо у фундаменті є тріщини, ремонтувати будинок буде вкрай складно.

Отже, якщо законопроект, який поки ще перебуває на етапі розробки, приймуть, зносити хрущовки почнуть за 3-4 роки. В першу чергу можуть взятися за чотириповерхові будинки, побудовані понад півстоліття тому. Інвестори обійдуть всіх мешканців, зберуть дозволи, підпишуть документи з місцевою владою. Після цього біля старого будинку побудують новий, мешканців переселять, а їхній будинок знесуть. Реконструкцію проводитимуть кварталами – таким чином одна по одній знесуть всі застарілі будівлі.

"Квартали з хрущовками будувалися так, щоб було місце для стартового будинку. Люди спочатку планували зносити ці будинки. І ось на цьому місці стартового будинку будується перший будинок. Туди переселяються люди, а їхній колишній будинок зносять. І так роблять по черзі", – розповідає ріелтор Максим Бабуряк.

Серед явних проблем – якщо зробили у старій квартирі хороший ремонт, замовили кухню, в новій квартирі буде типовий ремонт з найпростішою технікою. Крім того, кілька років доведеться жити поряд із будівництвом.