Тимчасово виконуюча обов'язки директора департаменту з питань люстрації пояснила, чому в Мін'юсту немає контрольних люстраційних функцій та для чого потрібна її посада.
Про це йдеться в інтерв'ю Анни Калинчук, передає Корупція.Інфо
Немає в цій країні головного люстратора. Головний люстратор – це очільник люстраційного органу, який має право приймати рішення стосовно застосування чи незастосування люстраційних заборон. Навіть у Міністерства юстиції такого права немає, не те що у керівника департаменту, – зазначила дівчина.
Молода люстраторка розповіла, що згідно із Законом "Про очищення влади", в Україні люстраційним є кожен державний орган, тому що, відповідно до законодавства, люстрацію починає керівник органу, в якому працюють особи.
"У генеральній прокуратурі цей процес ініціює генеральний прокурор, у прокуратурі міста Києва – прокурор міста Києва, у місцевій державній адміністрації – голова цієї адміністрації", – сказала Калинчук.
За словами держслужбовця, Мін'юст узагальнює інформацію про те, яким чином державні органи реалізують процес очищення влади, в офіційному порядку реагуючи на порушення і схеми саботажу, але у нього немає контрольних функцій.
Скажімо, якщо колись Генеральна прокуратура не звільнила прокурора міста Києва Олега Валендюка, а зараз генпрокурор, пан Луценко, призначив його першим заступником прокурора АРК – то ГПУ двічі порушила закон про очищення влади. Але Міністерство юстиції може лише направити їм листа із проханням ліквідувати порушення закону. Але виконання цього прохання не має обов’язкового характеру, – відзначила чиновниця.
