Щоб покататися взимку на лижах в Буковелі, гроші варто відкладати ще з літа, пише ВЗ, передає Корупція.Інфо.


Для любителів гірськолижного відпочинку настала благодатна пора. У горах випало достатньо снігу, тож можна пакувати спорядження і мчати за ковтком свіжого зимового повітря і порцією aдpeнaлiну. В Україні одним з найпопулярніших є гірськолижний курорт «Буковель», де вам гарантують чудовий сервіс за великі гроші.

Серед моїх знайомих – багато любителів зимових гір. Пан Володимир взимку не проводить вихідних удома. Гори любить зі студентських літ. Цими вихідними з дружиною, донькою, її чоловіком і дворічним онуком поїхали «на лижі» в Буковель. Але ноги його більше там не буде. Бо навіть для нього, чоловіка небідного, відпочинок у горах вилився не просто у копієчку, а у захмарні кошти. За двомісний номер зі сніданком у п’ятизірковому готелі Radisson Blu Resort треба віддати від 11000 гривень за добу. До речі, вільних місць у цьому готелі на найближчі три тижні нема!

Але не це шoкyвaло пана Володимира. За вечерю з пляшкою вина на п’ятьох осіб у ресторані цього ж готелю чоловік заплатив 9 тисяч гривень! Це при тому, що п’ятою особою була дворічна дитина.

Якщо ви приїхали вперше і не вмієте стояти на лижах, вам потрібен інструктор. Ціни, звичайно, зашкалюють. Одне таке заняття, тривалістю дві години, коштує 1000 грн. За заняття з дитиною до 6 років інструкторові за годину треба віддати майже 500.

Натомість мій сусід Ігор з дружиною і донечкою повернулися з Буковелю цілком задоволені. Їм сподобалося, що всюди звучить тільки українська музика. Офіціанти у ресторані і обслуговуючий персонал розмовляють українською, усі одягнуті у вишиванки. Відчувається, що відпочиваєте на українському курорті. Ігор винайняв номер у готелі «Коруна». За добу зі сніданком заплатив 1300 гривень. Абонемент на день на витяг коштує 970 гривень на особу. На горі підприємливі бойки продають трав’яний чай за 50 гривень. Стільки ж коштує стаканчик глiнтвейну. На горі можна і пообідати у колибі (ресторани на кшталт «Пузатої хати»). Обід на двох дорослих (без спиртних напоїв) їм обійшовся у 500 гривень.

Однак Ігор не отримав стовідсоткового задоволення від спуску. Каже, на кожному кроці на досвідчених лижників чатує небезпека. Річ у тім, що початківці (їх ще називають «чайниками») мали би вчитися з’їжджати з гори на спеціально відведених трасах. Дехто за другим-третім спуском вважає себе гірськолижним асом і підіймається на гору, з якої мчить разом з професіоналами. Ігор каже, що не знаєш, як поведеться «чайник» і як його оминути.

Пригадала, як моя знайома вчилася з донькою кататися на лижах. Запросили тренера, який на тренувальній, дитячій гірці навчав їх азів катання. Доросла донька на другий день вирішила, що вона вже лижник-ас. І пішла на звичайну трасу. Вона й сама не зрозуміла, як в’їхала у туристку з Німеччини і розбила їй захисні окуляри за 200 доларів. Довелось тікати від розгніваної німкені.

Популярне: “Сильніший, ніж зброя”: Відкрито таємницю, хто такий насправді таємничий чоловік Уляни Супрун

Ще одна моя подруга Оксана – затята нapтярка, минулими вихідними «розкoркувала» сезон на горі Плай.

— Тут ціни демократичніші, ніж у Буковелі, – каже Оксана. – За двомісний номер зі сніданком у готелі «Плай» ми заплатили тисячу гривень. У послуги готелю входила і дитяча кімната. За витяг треба платити 400 гривень з 9-ї до 13-ї години. Стільки ж з 13-ї до 17.00. Якщо взяти абонемент на цілий день – з 9-ї до 17.00 – він коштуватиме тих самих 800 гривень. Знижки нема.

За словами Оксани, минулої суботи було і багато снігу, і багато людей. Пyшкaми штучного снігу не досипали. А у неділю лив дощ, тож довелося повертатися додому.

Чаю і глiнтвейну на горі не продавали, бо сезон тільки розпочався. Не працювала і їдальня. Але для Оксани це не проблема. Вона у гори завжди їде зі своїм «тормозком».

Запитала в Оксани, чому не винаймає житло у приватному секторі. Там, мабуть, значно дешевше.

— Ми одного разу скористалися послугами гірських господарів у селі Орява, – каже Оксана. – Більше економити на проживанні не буду. Умови були жaхливі, хоча в Інтернеті прочитала, що потрапимо не у дім, а у казку. За добу, як і обіцяли, взяли з особи по 200 гривень, однак ніякого євроремонту та хата ніколи не бачила. Обіцяли і гарячу воду, і тyалет не на вулиці, а всередині. Насправді це був жaх! Заходиш у будинок, як у звичайну сільську хату. Подушки, матраци у жaхлuвому стані. На другому поверсі, де ми жили, було гаряче, як у сауні. Зате на першому – холодильник. Якщо дитина виходила з теплої кімнати у коридор, її треба було одягати у куртку. Переночували лише ніч і дали собі слово, що більше експериментувати не будемо.