Генпрокурорка Ірина Венедіктова виконує значну частину повноважень спеціалізованого антикорупційного прокурора. Втім, вона запевняє, що це не вплинуло на незалежність та ефективність антикорупційної вертикалі України.
Венедіктова сподівається, що конкурс з відбору голови САП відбудеться якнайшвидше. Чиновниця висловила надію, що він буде результативний.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна “Плата за простій. Як НАБУ і САП опинилися під ударом і чим це загрожує Україні”.
“Я переконана, що це жодним чином не вплинуло негативно на якість і результативність розслідування таких кримінальних проваджень. Але підкреслюю, мені потрібен заступник – глава САП, який проведе аудит справ, ефективності прокурорів і виведе цю роботу на зовсім інший рівень”, – сказала вона.
Генпрокурорка додала, що її зусилля спільно з НАБУ активно проявилися в справах про розтрату коштів “Приватбанку” і розкраданні землі в Одесі.
Також вона заявила, що у хід конкурсу з відбору глави САП Офіс генпрокурора втручатися не має права і не має наміру.
Наприкінці серпня Венедіктова зустрілася з членами комісії. Під час розмови усі підтвердили бажання завершити відбір найближчим часом.
“Я сподіваюся, що конкурс закінчиться якомога швидше і результативно, і в Україні буде високоефективний антикорупційний прокурор”, – додала Венедиктова.
Однак відомо, що проведення конкурсу на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) можуть заблокувати. Це можуть зробити за допомогою ОАСК.
За словами джерела, у противників завершення конкурсу є так званий “козир” – Окружний адмінсуд Києва, де вже декілька місяців знаходиться позов учасника конкурсу Олександра Карєєва, який вимагає визнати недійсним порядок відбору глави САП.
“Сценарій може бути таким: ОАСК виносить рішення, яке саме по собі навряд чи зможе скасувати конкурс, але я не виключаю, що деякі члени комісії будуть посилатися на нього, щоб взагалі не приходити на засідання і ще довше затягнути конкурсний відбір”, – розповіло джерело.
Нагадаємо, в Україні конкурси на посади голів САП і ДБР “загальмували”. Після Революції Гідності українська влада шукала рішення, як повернути довіру до державних органів, в першу чергу правоохоронних і судових. Вихід знайшли в тому, щоб обирати їх керівництво на відкритих конкурсах із залученням міжнародних експертів та громадських активістів.
Так, наприклад, обрали директора НАБУ Артема Ситника і голову САП Назара Холодницького. Також міжнародники взяли участь у відборі суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
Зараз цей механізм працює з серйозними перебоями.
9 жовтня комісія не змогла зібратися, щоб призначити практичне завдання для кандидатів, – повідомляло джерело в комісії.
Офіційна причина, чому комісія не збиралася майже 2 місяці, це “відсутність кворуму”.
На затримку роботи з обрання керівника САП відреагував президент Володимир Зеленський. Він заявив, що члени комісії повинні виконувати свій обов’язок.
“Не почув адекватних пояснень щодо затримки конкурсу для обрання нового керівника САП. Члени конкурсної комісії мають виконати свій обов’язок, як належить. Для України ефективність роботи антикорупційних інституцій є пріоритетом”, – написав президент.
Також США та ЄС висловили розчарування щодо затримки в обранні керівника САП, зазначивши, що це підриває роботу антикорупційних органів.
Європейський союз та США закликали відновити роботу комісії з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України. Затримка підриває роботу антикорупційних органів. Про це повідомлено із заяви, оприлюдненої на сторінці посольства США у Facebook.
“ЄС та США дуже розчаровані незрозумілими та невиправданими затримками в обранні керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, вирішального органу у боротьбі з корупцією на високому рівні”, – йдеться в повідомленні.
