Мінфін хоче створити систему перевірки законності отримання грошей українцями з бюджету і соцфондів на всіх етапах: від призначення соцвиплат до моменту їх закінчення. Відповідний проект закону про верифікацію та моніторинг державних виплат розміщений на сайті відомства. Йдеться про всі види виплат з бюджетів усіх рівнів та соцфондів (пенсії, стипендії, фінансова допомога, субсидії, пільги та ін.), передає Корупція.Інфо
Зокрема, пропонується створити інформаційно-аналітичну платформу, яка дозволить звіряти інформацію з різних джерел для перевірки законності наданої державної допомоги.
Що стосується розбіжностей даних, з ініціативи Мінфіну інформацію додатково перевірять в тому відомстві, яке відповідальне за призначення і визначення розміру грошових виплат. На все про все дається не більше 30 днів. На цей період виплати припиняються. А потім вони і зовсім можуть бути скасовані.
Як перевірятимуть
Перевірки інформації розділені на три етапи: превентивну, поточну і ретроспективну верифікації. Тобто одержувача перевірять при зверненні по допомогу, під час або вже по завершенні виплат – але не пізніше, ніж через три роки після їх закінчення.
Конкретні методики перевірок, обміну інформацією з Держреєстру і базами даних визначать КМУ і Мінфін – через три місяці після прийняття закону. Тому поки можна говорити про загальні принципи контролю, як їх бачать в уряді.
Коли хтось звертається за призначенням виплат, наприклад, субсидії, соцзабез запрошує дані з інформаційно-аналітичної платформи. І в режимі реального часу отримує підтвердження (або виявляє невідповідності) такого права. Ініціатори закону переконують, що у кожного органу буде доступ тільки до тієї частини платформи, яка йому потрібна для підтвердження права на виплати.
Вести облік таких запитів в системі буде Мінфін. На його плечі покладуть і контроль за всіма випадками змін або копіювання (передачі) даних конкретною посадовою особою. Очевидно, це має допомогти уникнути зловживання на місцях, і припинити спроби змінити дані системи за винагороду.
Мало того, якщо в Мінфіні в ході моніторингу вже призначених виплат виявлять невідповідності в даних про конкретну людину, про це тут же повідомлять в той же соцзабез або Пенсійний фонд. Держоргани зобов’язані відреагувати на рекомендацію протягом 15 днів.
Якщо цього не сталося, і в Мінфіні вважають, що виплати призначені неправомірно, до справи підключать правоохоронні органи. Щоб з’ясувати, чому бюджетні розпорядники ігнорують рекомендації верифікатора.
Залізуть у банківську таємницю
Крім органів державної влади, Пенсійного та інших соцфондів, поставляти інформацію в систему будуть зобов’язані банки та інші фінустанови, а також ЖЕКи, ОСББ та підприємства, які надають комунальні послуги. А також установи та організації, «які володіють інформацією, що впливає на призначення виплат».
Що під цим криється – поки неясно, але можна припустити, що це будуть і роботодавці потенційних одержувачів держдопомоги, і можливо, інші компанії (магазини, турфірми і т.п.). Причому інформація повинна надаватися Мінфіну безкоштовно.
Яку інформацію перевірять:
- ПІБ;
- дату народження, місце прописки і фактичного проживання;
- ідентифікаційний код;
- запис в демографічному реєстрі (унікальний номер);
- дані про відкриті банківські рахунки, включаючи проведені операції і залишки.
Але це невичерпний список. Верификатор зможе отримати доступ до «іншої інформації» від різних джерел, яка може підтверджувати право на отримання таких виплат. Під цим поняттям чиновники можуть мати на увазі все що завгодно. Наприклад, довідку про розмір зарплати або про наявність якогось майна. Причому відповідальність за її достовірність нестимуть ті, хто її надав.
Якщо з’ясується, що якісь виплати особа отримувала надміру або зовсім незаконно, їх можуть зажадати повернути назад. Спочатку добровільно, а якщо українці чинитимуть опір, то – через суд.
Тут юристи виділяють два дуже важливі моменти: на якій підставі чиновники вимагатимуть повернення грошей і яка їхня міра відповідальності за заподіяну матеріальну шкоду, якщо суд все-таки визнає правоту одержувача виплат.
Спірні моменти
Як зазначає старший партнер, адвокат КМ партнери Олександр Мінін, поки за логікою законопроекту виходить так, що відсутність підстав для призначення виплат може служити причиною для їх скасування та повернення грошей.
«Навіть якщо людина не мала злого наміру обдурити державу, є суперечка двох сторін: держави і людини. І обидві ці сторони могли помилитися», – каже Олександр Мінін.
Але якщо хтось приніс, наприклад, довідку з роботи, то вже з’являється третя сторона – роботодавець. Як вже йшлося вище, відповідальність за недостовірні дані лежить на тому, хто їх надав.
І тут все буде залежати від конкретної ситуації: до кого буде пред’являти претензії держорган – до людини чи підприємства.
За словами юристів, за законом можна утримувати в рахунок повернення коштів лише невеликий відсоток з заробітної плати працівника. І в такій ситуації не можна відкидати, що всю суму «боргу» перед бюджетом зажадають з підприємства.
Водночас пересічний українець, який не мав наміру обдурити державу, може скористатися нормами Цивільного кодексу (ст.1215) і не платити зовсім.
«Ця стаття говорить, що безпідставно отримані кошти: зарплати, пенсії, стипендії та інші соціальні виплати, які видані фізособі як засоби до існування (це ключовий критерій), не можуть бути повернуті, якщо не було злого умислу з боку одержувача», – розповів UBR .ua адвокат, керуючий партнер, ЮФ «Можаєв і партнери» Михайло Можаєв.
За словами юриста, якщо держава сама добровільно виплатила ці кошти і не надала доказів, що її нахабно обдурили (наприклад, підробили документи), то і вимагати воно нічого не має права.
Заморозять на місяць
Однак ще в ході перевірок українцям можуть призупинити виплати. І тоді вже самі люди повинні будуть судитися з державою. Так, законопроектом пропонується доповнити закони «Про соціальне страхування на випадок безробіття» та «пенсійне страхування» нормами про можливість припинення виплати допомоги по безробіттю і пенсій на час перевірки законності їх нарахування.
Термін такої перевірки становить 30 календарних днів. Тобто, сам факт видачі рекомендації органам соцстраху і ПФ від Мінфіну вже призведе до зупинки виплат. І добре, якщо тільки на 30 днів.
«Чиновники дуже часто порушують навіть чітко прописані терміни, а тому легко можна уявити, що розгляди триватимуть довше. На що весь цей час існувати людині, яка не має інших доходів?», – задається питанням Михайло Можаєв.
За його словами, в разі, якщо виплати скасують (або, наприклад, перерахують пенсію без урахування факторів, які чиновники порахували сумнівними), то судитися доведеться дуже довго – від півроку і довше. Водночас, чиновники не понесуть ніякого покарання за свої дії, оскільки його просто немає.