З нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю, який відзначають в усьому світі третього грудня, перша леді України Олена Зеленська відвідала київський музей у темряві «Третя після опівночі».
Про це перша леді повідомила на своїй сторінці у Facebook.
Третього грудня відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю.
Я вирішила, що краще сьогодні не говорити про це, а відчути, з якими перепонами стикаються люди з інвалідністю у звичайному житті.
На екскурсію Олена Зеленська запросила Посла Канади в Україні пані Ларису Ґаладзу та Посла Німеччини в Україні пані Анку Фельдгузен.
Тому відвідала київський музей у темряві «Третя після опівночі» й запросила з собою Посла Канади в Україні пані Ларису Ґаладзу та Посла Німеччини в Україні пані Анку Фельдгузен. Усі екскурсії тут проходять у суцільній темряві в супроводі людей з вадами зору. Годину ми блукали темними кімнатами, які відтворюють місця нашого життя, з екскурсоводом пані Вікторією. Намагалися «побачити» світ очима людини, яка не бачить, а відчуває.
Спочатку ти сприймаєш це як цікавий квест. Найголовніше потім зрозуміти, як це – постійно жити в цьому квесті. Коли ця темна кімната ніколи не закінчується, а збільшується до розмірів світу! Я вийшла на світло, змінившись. Сподіваюся, на краще! У мене була така можливість – вийти… А якщо ні? Якщо ти залишаєшся там назавжди?
Третього грудня відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю.
Я вирішила, що краще сьогодні не говорити про це, а…
Опубліковано Олена Зеленська Четвер, 3 грудня 2020 р.
Ці люди серед нас – вони з нами, в нашому світі, і одночасно – в цій своїй особливій, особистій темній безмежності.
Вдячна, дуже вдячна за цей досвід.
Так, у людей, які не бачать, є свої «лайфхаки». Не буду відкривати всіх секретів, краще самі запитайте в них, а ще краще – прийдіть до музею та відчуйте.
За словами першої леді, саме такі проєкти ще раз підкреслюють – безбар’єрність має бути суспільною нормою.
Я вражена відчутим! Такі проекти загострюють почуття та надихають. Вони примушують інакше дивитися на світ. Ще більше цінувати, любити, поважати життя. Та ще раз підкреслюють – безбар’єрність має бути суспільною нормою.