Якби не мобілізація в Росії, то, можливо, український контрнаступ на Харківщині не зупинився б і пішов би ще далі на Луганщині. Зараз є два перспективних напрямки, де можна було б завдати удару окупантам.

Про це розповів ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман. За його словами, російські мобілізовані допомогли закрити “дірки” на фронті. Без них, цілком ймовірно, що ЗСУ вже взяли б Сватове, Старобільськ. В окупантів міг би посипатися Луганський напрямок.

Як наголошує Гендельман, тут важливе питання співвідношення сил, які Україна та Росія може виставити на конкретному напрямку. Крім того, не варто забувати про потенційні резерви. Усією інформацією володіє Генштаб і лише там знають, що краще зробити.

Якщо просто прогнозувати, то перспективним був би наступ ЗСУ в бік Мелітополя на Запорізькому напрямку. Так українські військові змогли б “розрізати” сухопутний коридор до Криму, що різко погіршило ситуацію для угруповання окупантів на півострові та лівобережжі Херсонщини.

Утім, російський генштаб теж розуміє цю загрозу. І посилює підрозділи на Запорізькому напрямку.

Ще один перспективний напрямок – Сватівський на Луганщині. На думку Гендельмана, ЗСУ можуть завдати відволікаючий удар на цій частині фронту, а паралельно піти вперед на Запорізькому напрямку. Або навпаки.

Все залежить від того, скільки в ЗСУ зараз готових сил і який графік підготовки резервів. Скільки резервів будуть готові за графіком через 1-2-3 місяці. Це критично важлива інформація для визначення того, куди кинути основні сили, – зазначив Гендельман.

Така ситуація сталася під час жовтневого контрнаступу ЗСУ. Перший удар завдали на Херсонщині, а основна атака пішла на Харківщині.

Військові аналітики активно обговорюють потенційні сценарії розвитку подій на фронті. Без сумніву, різні варіанти подій моделюють і в Генштабі, але про них, зі зрозумілих причин, звісно ж нічого не відомо. Водночас експерти можуть послуговуватись лише відкритими даними.

Одним із найпопулярніших прогнозів подальшого просування ЗСУ є посилення тиску на півночі Луганщини. Військову ситуацію на фронті та ймовірні сценарії проаналізував Станіслав Безушко на платформі IQ.

Мовиться про прорив оборони росіян на півночі Луганської області та подальше просування в бік Луганська. За словами автора, ландшафт для цього там буде лише сприяти. Прорив оборони біля Луганська, обхід Донецька та вихід на Маріуполь з подальшим просуванням на південь України й захід в Крим. Паралельно може посилюватись тиск у бік Мелітополя.

Такий сценарій диктує ландшафт, лінія оборони росіян, розташування логістичних маршрутів, насиченість фронту та дії Сил оборони під час звільнення інших територій. Проте, найпростіший не означає реалістичніший. Автор припускає, що такий варіант просування насправді є дуже ризикованим. Його описують, виходячи з даних попередніх боїв, коли російський фронт після атак ЗСУ починав сипатись. Але росіяни теж враховують досвід боїв цієї війни та міняють підхід до організації своєї оборони.

У випадку прориву до Луганська і далі, Сили оборони можуть опинитися в оперативному оточенні, затиснуні між російськими військами біля Донецької міської агломерації та територією Росії. Це оточення може дуже легко перетворитись в котел, якщо з території Росії в тил зайде вороже угруповання військ.

Менші відстані, менше ризику потрапити в оперативне оточення, відсутність розгалуженої логістичної мережі окупантів та менше опорних пунктів росіян дозволить “розрізати” їхню оборону і знищити частинами. Загнати в Крим і за Маріуполь. І вже тоді вдарити в напрямку Луганська та Донецька.

Якщо українське керівництво і командування вже схвалили остаточне рішення повертати Крим не дипломатичним шляхом, то наступною ціллю, після Мелітополя, може бути саме звільнення півострова. Там буде простіше ніж у Донецьку відрізати російську логістику та фактично взяти в оперативне оточення Крим. І це не фантазія, а реальність, яку зараз творять Сили оборони.

Звичайно, що на папері все виглядає легко та швидко. Проте реальність інша. Все буде залежати від оперативної ситуації та наявних сил і засобів, наголошує автор.