Ще недавно в інформаційному просторі країни досить активно обговорювали скандал навколо імпорту вугілля з Південно-Африканської республіки.

Під пильною увагою журналістів та експертів виявився як сам факт закупівлі африканського палива, так і рівень якості вугілля. Але з великої афери скандал виявився невеликий, а ще менше висновків зробило суспільство про методи минулого "уряду гієн". 

Пікантність цієї всієї історії полягає ще й у тому, що "смотрящим" у сфері енергетики з благословення Яценюка призначений "ядерний барон" Микола Мартиненко, який встиг "прославитися" за тіньовими держзакупівлі медикаментів, про що докладно описано в статтях "Тендери смерті" і "Тендери смерті. Продовження ". Саме тому я насмілюся припустити, що почесним лобістом африканських шахтарів в українському уряді є ніхто інший, як пан Мартиненко.

Як раніше вже встановив "Обозреватель", компанія, яка підписала угоду з урядом України на поставку вугілля з ПАР, – це типова "фірма-прокладка", а її власник і директор проживає в Конча-Заспі. Але жах навіть не в цьому. Сенс схеми, яку задіяли вищі чини уряду для інкасації власних інтересів, зрозумілий. А ось реальний жах – у розмаху.
Почнемо з того, що енергетичне вугілля оцінюється за двома параметрами, що дозволяє визначити рівень його якості. Мова йде про калорійність і зольності.

Російське і донбаське вугілля мають базовий показник калорійності 6000 кКал / кг. Ця інформація не є секретною, її можна перевірити за допомогою будь-якого пошуковика. У той же час калорійність закупленого Україною африканського палива насправді не перевищує 4800 кКал / кг, хоча, нагадаю, у контракті на його поставку вказано показник 5500 кКал / т (!!!). Про це виданню "Обозреватель" повідомили джерела на Трипільській, Зміївській та Дарницької ТЕС, куди це вугілля був поставлений. Крім того, згідно з цими джерелами, зольність ЮАРского вугілля становить 30% – 32%. Для порівняння: вугілля російського походження має зольність 17%, а з Донбасу – 20%.

Происхождение угля

Калорийность

(теплота сгорания)

Зольность

Показатель качества в %

(если за 100% брать наименьшую зольность и наибольшую калорийность)

Кузбасс

6000 кКал/кг

17%

100%

Донбасс

6000 кКал/кг

20%

92%

ЮАР

4800 кКал/кг

32%

70%-75%

 

Таким чином, фактично можна говорити про те, що південноафриканське паливо за якістю на 25% гірше ніж на шахтах Луганської та Донецької областей.

Але і це ще не все, варто поговорити про ціни. Вартість однієї тонни вугілля з ПАР в порту без вивантаження становить $ 86 за тонну. До цієї ціни треба додати такі витрати: ціна перевалки вугілля в портах в Україні – $ 9,54, вартість доставки залізничним транспортом – $ 10,08- $ 11,94, зберігання вугілля та його втрати в порту – $ 1,11, націнка "Укрінтеренерго" – $ 2, банківські витрати – $ 1,62- $ 1,63. У підсумку отримуємо суму близько $ 110,35 – $ 112,22 (залежно від дальності розташування ТЕС від порту).

Стоимость угля из ЮАР без выгрузки

$86/т

Выгрузка в порту

$9,54/т

Доставка железнодорожным транспортом до ТЭС

$10,08-$11,94/т

Хранение угля и его потери в порту

$1,11/т

Наценка "Укринтерэнерго"



$2/т

Банковские затраты

$1,62-$1,63/т

Конечная цена угля из ЮАР после  доставки на ТЭС

$110,35 –$112,22/т

 

Тепер про вартість вугілля з Донбасу. За моєю інформацією, його вартість разом з доставкою обійдеться в середньому в 1000 грн / т, тобто приблизно $ 65 / т за нинішнім курсом. Купити його може кожен бажаючий, доставка здійснюється залізничним транспортом в будь-яку точку вільної частини України. Можна перевірити. Досить дати запит в пошукачі про покупку антрацитні вугілля з Донбасу. Для прикладу – один з виданих результатів.

 

Давайте порівняємо: вартість 1 тонни вугілля з ПАР становить $ 110- $ 112, з Донбасу – $ 65. Різниця – $ 45. Насправді ця цифра значно вища, оскільки порівнюється різний по калорійності вугілля (нагадаю, за цим параметром південноафриканське паливо на 20-25% гірше, ніж зі сходу України). Тобто, щоб отримати таку ж тепловіддачу, яку дасть 1 тонна донбаського вугілля, доведеться витратити 1,25 тонни ПАРівскі. Додаємо до ціни $ 110- $ 112 $ ще 25% і отримуємо в результаті близько $ 137- $ 140 за тонну. Це реальна ціна на африканський енергоносій. У підсумку різниця становить близько 75 $! Це ті гроші, які кожен громадянин країни платить через тариф зі своєї кишені!

Происхождение угля

Стоимость 1 тонны (долл)

Теплоотдача с 1 тонны

Масса угля, необходимая для получения 6 Гкал тепла

Стоимость угля, необходимая для получения 6 Гкал тепла (долл)

Донбасс

65

6 Гкал

1 тонна

65

ЮАР

110-112

4,8 Гкал

1,25 тонны

137-140

 

Насправді вугілля можна імпортувати і з ПАР, і з В'єтнаму – але тільки за реальною і чесною ціною. Варто подумати і про альтернативні джерела палива. Наприклад, заборонити вивезення круглого лісу, а залишки від його перераробкі – 30% деревини – використовувати як енергоносій. У нас же навпаки – стимулюють його експорт, встановивши поворотний ПДВ. З вивезення лісу чекаємо рішення вже від нового уряду. Може іноземці-радники підкажуть.

У цій всій історії резонно виникає питання: навіщо Україні купувати дороге і неякісне заморське вугілля, доставка якого пов'язана ще і з купою проблем, якщо у вільному доступі є вітчизняне паливо за ціною, більш ніж в 2 рази дешевше, і на 25% краще за якістю? Очевидно, що питання не економічне, а політичне …

Тим часом, сьогодні на складах українських електростанцій, за моєю інформацією, є менше мільйона тонн вугілля, що нереально мало для нормальної роботи паливних електростанцій. На складах ТЕС повинно бути як мінімум 3-3,1 млн тонн вугілля на місяць, згідно з нормами. Якийсь мільйон тонн чорного палива з ПАР – крапля в морі, але і на цій краплині "уряд гієн" додумалося заробити.

Катастрофічність ситуації підтверджують джерела "Оглядача" на Трипільській ТЕС: на сьогоднішні на складах станції залишається біля 100 тис. тонн. З розрахунку того, що в добу споживається близько 7 тис. тонн; нескладно підрахувати, що запасів палива вистачить на днів 12-13, хоча потрібно забезпечити 4 місяці.

Але, мабуть, найцинічніше в цій ситуації те, що на тлі декларованої боротьби з корупцією та олігархами, масштаби тіньового сектора економіки не зменшуються – новий уряд продовжує успішно брати під свій контроль старі відкатні схеми "Сім'ї", продовжуючи множити корупцію.

 

матеріали "Обозреватель"  (текст Антикор)