Експерт аналітичного центру Стівен Пайфер свого часу зазначив: якби президенти України Леонід Кравчук або Леонід Кучма могли передбачити кривавий розвиток подій в Україні 2014 року, то не погодилися б підписати Будапештський меморандум.
До речі, після розпаду СРСР в 1991 році Україна отримала третій за величиною ядерний арсенал у світі.
Ось як про це заговорив перший президент України, Леонід Кравчук.
Він запевнив: можливості вчинити інакше у нього нібито не було, хоча ядерний арсенал справді стримував би північного агресора, тоді як зараз нашій країні просто немає чим відповісти.
На відверте питання – чому так сталося, Кравчук додає: всі були впевнені, що документ підписав особисто, але натякає: це справа рук Леоніда Кучми.
Популярне: Від 200 гривень і вище: Вже з 1 грудня на українців чекає нове подорожчання
"Я буду за когось відповідати? Я не вважаю це своєю помилкою. Я думаю, що найголовнішою помилкою було те, що ми не почали з головного – формувати кадровий корпус нової України….Чи могли ми вчинити по-іншому? Ні. Я вже, здається, не раз казав і ще раз скажу. 165 ядерних ракет, кожна несе 5 боєголовок. Усі спрямовані на США.
Термін технічного існування кожної боєголовки закінчувався у 1997 році. Що це означало на практиці? Усі боєголовки треба було зняти і поставити нові. Україна не виготовляла ядерних боєголовок. Усі вони були російські, зроблені під Новгородом. Могли ми в гастрономі купити боєголовки і поставити? Ні. Виникало питання: що робити? Єльцин сказав, що після 1997 року вони приймати на свою територію небезпечних вибухових боєголовок не будуть. І це правильно", – підкреслив екс-президент.
Україна, за словами Кравчука, опинилася під загальним тиском з усіх боків: американці наполягали на переплавленні твердих боєголовок у ядерні станції: Клінтон говорив про санкції.
"Могла Україна, тільки народившись, одразу почати з того, що стати загрозою для Європи і світу, некерованим ядерним потенціалом? Ні. Знаєте, є речі, яких не треба знати народові. Для чого кожній українській родині знати те, що я зараз розповідаю? Але людині має вистачити розуму, щоб хоча б повірити тому, що каже перший український президент. Я нічого не придумую. Якщо до цього часу не повірили, то Бог їм суддя. Я більше нічого не хочу говорити", – резюмував Кравчук.