В Україні середня зарплата в наступному році складе 10,5 тис. грн, а ще за два роки зросте до 13,7 тис. Водночас комунальні послуги дорожчатимуть на 15-20% за рік, а курс долара вже у наступному році перетне позначку 30 грн/$.

Про це йдеться в оновленому консенсус-прогнозі Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), який підготували провідні українські економісти.

Важливі цифри: зарплати, курс і тарифи

У наступному році середньомісячна заробітна плата складе 10,5 тис. грн, зазначається у консенсус-прогнозі. Таке припущення зробили з урахуванням, що мінімалка зросте до 4300 грн (згідно з проектом держбюджету — 4170 грн). Варто зазначити, що у великих містах: Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі — середня заробітна плата вже наближається до зазначеної позначки, або, як у випадку зі столицею, подолала її. А ось у невеликих містечках ситуація значно гірша.

Популярне: Масові перевірки та шалені штрафи: як каратимуть українців вже з жовтня

"Думаю, що 10,5 тис. грн реально, але це не означає, що в Тернополі буде така середня зарплата, що у Мелітополі стільки зароблятимуть. Середня по країні — можливо, але більшість все одно зароблятиме менше", — пояснює HR-експерт Олександр Білоус.

У 2020-му році в середньому українці отримуватимуть 11,7 тис. грн, а у 2021-му — 13,7 тис. Варто зазначити, що прогноз зі зростання заробітних плат значно випереджає плановане зростання цін. Якщо зазначені показники вдасться виконати, реальні доходи (тобто з урахуванням інфляції) працюючих українців виростуть за три роки щонайменше на 18%.

Експерти, які брали участь у підготовці прогнозу МЕРТ, досить песимістично оцінили перспективи української гривні. На кінець цього року — 29,6 грн/$. Хоча більшість опитаних аналітиків припускає, що національна валюта до грудня 2018-го опуститься всього лише до 29 грн/$. У наступному році в середньому долар продаватиметься по 29,3 грн, але в кінці 2019-го його вартість збільшиться до 30,6 грн. У 2020-му долар подорожчає до 31 грн (32 грн до грудня), а у 2021-му — до 31,55 грн (33,2 грн на кінець року).

Найближчим часом на ситуацію з валютою продовжить впливати МВФ. Виплати за зовнішніми боргами залишаються суттєвими і без підтримки кредиторів впоратися з ними буде вкрай важко. В оцінках консенсус-прогнозу МЕРТ зазначається, що тільки в наступному році вартість чорних металів на світових ринках знизиться на 1,6%, руда подешевшає на 4,2%. Разом з тим можуть знизиться і експортні виторги України, що теж тиснутиме на курс гривні.

Також у своїх оцінках експерти прогнозують подорожчання комунальних послуг. За їхніми оцінками, газ має вирости в ціні на 20% (за непідтвердженою інформацією уряд розглядає можливість підняти вартість блакитного палива на 23,5%), також на 20% у цьому році, йдеться у прогнозі, подорожчає газ і опалення.



Також не уникнути подорожчання і в наступному році. Так, газ виросте в ціні на 19%, гаряча вода та опалення на 11,5%, а електроенергія — на 20,5%. До речі, міністр соцполітики Андрій Рева заявив: якщо угоди з МВФ не буде, у жовтні 2018 року вартість блакитного палива для населення можуть не переглядати. В такому разі подорожчання відкладеться на цей рік. І якщо Кабмін планує продовжити співпрацю з Фондом, рано чи пізно ціни доведеться підняти.

Згідно з консенсус-прогнозом, у 2020-му і 2021-му вартість блакитного палива будуть підвищувати на 15% щорічно. Як розповіли у Національній комісії у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), у липні 2019-го тариф на електроенергію можуть підвищити на 50%. Однак в комісії все ще розглядають різні варіанти перегляду ціни. Можливо, підвищення відбуватиметься поетапно. Крім того, уряд, як і у випадку з газом, може видати спеціальну постанову і зобов'язати учасників ринку продавати "струм" населенню за нижчими цінами. Це буде можливо після того, як ринок повноцінно запрацює.

Що буде з економікою України: головні ризики

Головна загроза — занадто повільна реалізація реформ. Як і раніше, українська економіка потребує структурних перетвореннях, вжитих заходів, на думку провідних експертів, недостатньо. Вперше в консенсус-прогнозі МЕРТ "повільні реформи" посіли першість серед всіх економічних загроз ще у 2016 році, з того моменту ситуація не змінилася.

Цікаво, що на другому місці — мляве кредитування комерційними банками. Фінансові установи досі не відійшли від кризи. Зараз перед ними нова загроза — величезний рівень "поганих" кредитів. Тобто гроші беруть і не повертають. За останніми даними НБУ, рівень "поганих" кредитів становить понад 50%. Банки у таких умовах неохоче дають у борг, а це не дає можливості повноцінно розвиватися економіці.

Нововведення в оцінках МЕРТ — загроза різкого підвищення тарифу на газ. Нібито, це може негативно вплинути на добробут українців, а отже і на всю економіку. "Вдруге оцінювався ризик "загострення ситуації з трудовою діяльністю (фактор посилення трудової міграції та біженців)", інтегральна оцінка якого становить (9) і трохи нижче в порівнянні з попереднім опитуванням", — наголошується у звіті.

Не викликає здивування і "головний" зовнішній ризик — неотримання кредитного траншу МВФ. Причому на наступний рік, згідно з прогнозом, такий ризик скоротиться. На друге місце потрапила загроза дефіциту зовнішнього фінансування і обмеження доступу до ринків капіталу. Варто зазначити, що цей ризик також пов'язаний з програмою МВФ. Якщо Фонд піде з України, довіру кредиторів буде втрачено, взяти дешевий борг на міжнародних ринках не вийде.

Водночас ймовірність загострення військової агресії з боку РФ на сході України, згідно з оцінками експертів, скоротилася.

Загалом вересневий консенсус-прогноз МЕРТ кардинально від попередньої версії не відрізняється і поєднується з бюджетною резолюцією. Варто зазначити, що сам прогноз — неофіційна оцінка провідних експертів. На ці цифри орієнтується український бізнес та частина інвесторів.