Надання томосу Української церкви необоротне і стане частиною розвитку держави.
Таку думку висловив третій президент України Віктор Ющенко в інтерв'ю "112 Україна".
"Це нам дасть друге крило. До цього ми летіли з одним … Розвиток держави – непроста мета. Іноді навіть мало покоління. Але не менш важлива цінність духовна. Більше об'єднують людей не фізичні інстинкти, а духовність. Держава починається там, де з'являється власна церква … Держава починається з того, коли державне крило і церковне, духовне крило об'єднуються. Протягом десяти років ми постійно ставимо до порядку денного отримання автокефалії … Сьогодні ми в фіналі цього процесу. Він зайшов так глибоко і далеко, що вже без поворотний ", – переконаний Ющенко.
Окрім того, Білоруська автокефальна православна церква підтримує надання томосу УПЦ. Також націлена офіційно отримати статус автокефалії.
Популярне: Масові перевірки та шалені штрафи: як каратимуть українців вже з жовтня
Нагадаємо, раніше, Віктор Ющенко заявив, що Мінськ-2 не працює. І для того, щоб вирішити питання деокупацію українських земель, необхідно не тільки це чесно визнати, але і зробити модернізацію цих угод. Можливо, в 2015 році вони і зупинили просування окупантів, але на сьогодні не виконано жодного пункту.
Ющенко впевнений, що необхідно залучити до переговорів США, так як в Європі немає лідерів, які могли б на рівних вести переговори з Путіним. Чи не тому, що, хтось менш розумний чи слабий як особистість, а в силу того військового потенціалу, який є у його країни. Тому, зазначив Ющенко, розширення формату переговорів з обов'язковим залученням США, є першим кроком. Другим – перегляд самих угод. Деякі його пункти можна взяти за основу, решту ж модернізувати. Європа і весь світ уже до цього готові, чітко усвідомивши, що війна в Україні це не внутрішній конфлікт, а геополітичне питання.
Як приклад змін в угодах він привів необхідність відмови від виборів на нині окупованих територіях. Причому, що до виведення окупаційних військ, що після. Вибори можна проводити через кілька років пройшовши складний шлях національного діалогу. Тому і після падіння фашистського режиму в Німеччині кілька років не проводили вибори.
