Російські окупанти більше пів року безуспішно намагаються захопити Бахмут на Донеччині. ЗСУ не покинуть місто, бо оборана Бахмута – це ще й утримання рубежу від Вугледару до Куп’янська.

Про це в ефірі розповів полковник запасу ЗСУ, військовий експерт, льотчик-інструктор Роман Світан. За його словами, ворогу не вдасться вийти на кордони Донецької області.

Світан зазначив, що оборона Бахмута утримує рубіж оборони від Вугледара до Куп’янська. Полковник запасу ЗСУ підкреслив, що місто потужно укріплює район.

“Витягнутий з північного сходу на південний захід вздовж річки Бахмут. Від заходу Бахмута починаються пагорби. Зверху нависає той же Часів Яр. Укріплення району дуже потужне. Це хороший полігон для знищення російських військ”, – переконаний він.

Військовий експерт зауважив, що росіяни вже понад пів року не можуть виштовхнути українських військових з міста, оточити Бахмут в окупантів теж не вийде. Світан каже, що зараз ворог бореться за Парасковіївку та Красну Гору.

“У них це не виходить, бо Парасковіївка та Красна Гора розташовані під вогневим контролем нашої артилерії, яка розміщена на лівому березі річки Бахмутки й на пагорбах, які західніше від річки”, – відзначив полковник.

Також, як каже Роман Світан, росіяни не можуть обійти Бахмут з півдня, бо вперлись у систему оборони вздовж шосе з Костянтинівки в Бахмут. Цю дорогу ЗСУ використовують як укріплення району.

Ми утримуємо не місто, не населений пункт, не точку на місцевості. Тут дуже хороше укріплення району. Поки воно буде триматися, поки не будуть перерізані логістичні ланцюжки, через які забезпечується Бахмут, нема сенсу з нього виходити,

– наголосив військовий експерт.

Роман Світан вважає, що наразі нема підстав для виходу українських бійців з Бахмута. Він переконаний, що загарбники не пройдуть далі та не досягнуть мети вийти на кордони Донецької області.

В Інституті з вивчення війни спочатку послалися на The Washington Post. У виданні зауважили, що оборонні планувальники США проаналізували ситуацію на фронті та озвучили свій вердикт. І він мав би змусити Україну постати перед вибором: йти у контрнаступ навесні, чи продовжувати обороняти Бахмут. Мовляв, робити це одночасно ми не маємо змоги.

Водночас аналітики з Інституту вважають, що рішення продовжити оборону Бахмута, ймовірно, стратегічно обґрунтоване. Адже захист міста, наскільки б складно це не було, змусив Кремль використати значну кількість найманців з ПВК “Вагнера”, залучити російські повітряно-десантні сили для підтримки виснажливого просування.

Ба більше, укладачі звіту припускають, що оборона Бахмута лиш посприяє контрнаступу. А все тому, що нашим військовим вдалося досягнути деградації значних російських сил. Якби ворогові вдалося захопити місто без значного опору, то це дало б надію на розширення операцій. Що, своєю чергою, змусило б ЗСУ будувати оборонні позиції на менш сприятливій для них місцевості.

Тож, припускають в Інституті, оборона Бахмута та спроби створити умови для ведення контрнаступу, ймовірно, взаємодоповнювані. Водночас це не взаємозаперечні дії, підкреслюють укладачі звіту. Аналітики підкреслили, що успіхи ворога у Бахмуті дозволили б йому продовжувати свій наступ.

Також зазначимо, що минулої доби Сили оборони відбили ворожі атаки у двох областях і завдали ударів по 17 районах зосередження ворога та інших важливих об’єктах противника. Про це повідомив Генштаб у ранковому зведенні сьогодні.

“Противник зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках, в районах Гряниківки, Бахмута, Авдіївки, Мар’їнки та Вугледара”.

Протягом доби противник завдав 3 ракетних та 18 авіаційних ударів. Окрім того, зафіксовано 52 обстріли  з реактивних систем залпового вогню. Російські окупанти  стріляли по цивільній інфраструктурі Донеччини та Херсонщини. Є поранені та загиблі серед цивільного населення.

За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили ворожі атаки в районах  понад 15 населених пунктів. Зокрема, біля Білогорівки і Серебрянського лісництва Луганської області та Федорівки, Бахмута, Диліївки, Авдіївки, Водяного, Первомайського, Мар’їнки, Новомихайлівки, Вугледара, Пречистівки та Новосілки на Донеччині.