Нещодавно ми всі мали змогу спостерігати черги з десятків літніх людей біля поштових відділень. Затримка пенсій нагадала про давню українську проблему – грошей на виплати хронічно не вистачає. Куди йде тенденція та хто ризикує своїх виплат взагалі не отримати.

Затримка пенсій у липні тривала кілька днів. За повідомленням Пенсійного фонду, запізнення виплат спричинили зміщення графіку виплат єдиного соціального внеску. Проблему вдалось вирішити і вже зараз усі пенсіонери отримали гроші.

Чому виплати затримались, однозначно сказати не можливо. Причиною може бути персональна відповідальність керівництва фонду, як говорив прем’єр Володимир Гройсман. Політологи розглядають затримку як політичний хід, який може дискредитувати владу, або, навпаки, показати, як швидко вона може діяти в критичних ситуаціях.

Так чи інакше, проблема з виплатами показала, наскільки хиткою є пенсійна система. В Пенсійному фонді немає жодного резерву, подушки безпеки, на випадок подібних ситуацій. Фонд живе від одних нарахувань до інших.

Де брати гроші на пенсії

В Україні налічується 13 мільйонів пенсіонерів. В цей самий час офіційно працює 16 мільйонів співвітчизників при загальній кількості працездатного населення у 29 з лишком мільйонів. Виходить, що решта отримує зарплату у конвертах або працює за кордоном, куди і сплачує внески.

Тож, одного пенсіонера в середньому утримує трохи більше, ніж один працюючий. Беручи до уваги, що відрахування до Пенсійного фонду найчастіше йдуть мінімальні – 819 гривень, а мінімальна пенсія становить 1435 гривень, внесок не покриває виплат.

До речі, мінімальну пенсію отримує 15% українців. Близько 55% пенсіонерів отримує кожного місяця від півтори до трьох тисяч гривень. А ще є 30% людей, чиї виплати вищі.

Таким чином відрахування від працюючого населення ніяк не можуть покрити витрати на пенсії. Цьогорічний дефіцит складає 139 мільярдів гривень. Різницю фонд покриває завдяки позикам з Держказначейства.

Система не працює

Такий стан справ в Україні триває з року в рік. Ситуацію має виправити пенсійна реформа, яку запроваджує уряд. Солідарний принцип, коли працююче населення утримує пенсіонерів, за яким і зараз нараховують виплати, втрачав свою ефективність пропорційно до падіння рівня народжуваності.

Тож уряд змінив правила перерахунку пенсій та посилив вимоги до платників внесків. Тут і страховий стаж, і поступове збільшення пенсійного віку до 63 років у жінок і 65 – у чоловіків. За підрахунками економістів, такі заходи дійсно можуть поступово ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду. Однак на це знадобиться щонайменше 10 років.


Позитивний результат від впровадження реформи – осучаснення та справедливий розподіл пенсій, так як їх нараховуватимуть відповідно до стажу. Негативний – в реальності цілком можливо, що багато хто пенсій так і не отримає.

Кому не світить пенсія

Головна умова для виплат – наявність відповідного стажу. Поступово необхідний для виходу на заслужений відпочинок стаж зростатиме. В кінці кінців напрацювати треба буде 35 років для тих, хто хоче піти на пенсію у 60 років.

У 63 на заслужений відпочинок підуть ті, хто напрацював мінімум 25 років. Якщо ж до цього віку стаж буде меншим, громадянам світить не пенсія, а соціальна допомога від держави з 63 або 65 років залежно від загального стажу. Вираховувати розмір допомоги будуть для кожного окремо в залежності від наявних додаткових доходів.

Таким чином, вийти на пенсію, приміром, у 60 років зможуть ті українці, які у 25 років почали працювати і не мали пауз у кар’єрі.  При цьому до стажу не входять роки навчання у ВИШі та декретна відпустка.

Якщо по відношенню до працюючих українців, що отримують зарплату в конвертах, така норма буде справедливою, то громадянам, які змінюють місце роботи та мають вимушену перерву у стажі, це може коштувати кількох додаткових років роботи.

Тож, у 2028 році, коли всі нововведення пенсійної реформи запрацюють на повну, лише половина 60-річних українців зможе вийти на пенсію. Решті треба буде ще допрацьовувати кілька років.

Отримаємо менше, ніж заплатимо

За даними інституту демографії та соціальних досліджень, українські жінки живуть більше за чоловіків на десять років. Середня тривалість життя чоловічого населення становить 66,4 роки, жіночого – 76,3 роки.

Якщо застосувати просту арифметику і взяти мінімальний стаж для виходу на пенсію у 65 років, виходить, що середньостатистичний чоловік лише два роки отримуватиме пенсію. Решта накопичених ним за трудове життя грошей залишиться державі.

Популярне: “Задерла спідницю та просила взяти аналізи”: В Одесі слідчий поліції влаштувала п’яну ДТП

Як заробити на пенсію

Єдиний варіант – легальна робота. Нова пенсійна реформа поступово переходить на принцип накопичувальних виплат. Тобто українці вже не можуть розраховувати на зрівнялівку і тепер зацікавлені у тому, щоб роботодавець платив за них державі внески.

Суворіші вимоги до стажу спонукають громадян раніше почати трудовий шлях і не робити перерв. Однак, це все одно не гарантує того, що у літньому віці нинішні працюючі платники внесків отримають хорошу пенсію, вважають експерти.

Головний гарант виплат – це економіка, вважає директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. У разі переходу на накопичувальну систему нарахувань у перехідний період у громадян збільшиться податкове навантаження.

Адже їм доведеться не лише здійснювати нарахування для своєї старості, а й утримувати тих пенсіонерів, які пішли на заслужений відпочинок ще під час солідарної системи.

– Цей варіант міг би бути робочим, якби паралельно з цим була зроблена ставка на збільшення пенсійного віку та обмеження різних пенсійних пільг.

Але в нинішніх українських реаліях це може спричинити зростання тіньової економіки і протилежний від бажаного ефект – зниження надходжень до Пенсійного фонду, говорить економіст.

Тож, без системних економічних змін будь-який сценарій пенсійної реформи не може бути ефективним у довгостроковій перспективі. Позитивний результат може дати лише стабільний економічний приріст країни мінімум у 5% щороку.


Яна Семенюк