Готуючись до виборів, влада вирішила погратися з темою монетизованих субсидій. На офіційному сайті Мінсоцполітики з'явився проект урядової постанови "Деякі питання надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг в грошовій формі".

У ньому уточнюється механізм монетизації для громадян, які мають пільги на комуналку. Йдеться про численну армію пенсіонерів, інвалідів, чорнобильців, учасників бойових дій, учителів, лікарів, бібліотекарів, багатодітних сімей та ін. Вони, згідно з чинним законодавством, мають знижку на комунальні послуги в розмірі 25-100% від рахунку. Таких громадян в Україні 3,5 мільйони, і це дуже податлива електоральна аудиторія, адже, як правило, мова йде про потребуючі сім'ї, які будуть вдячні за будь-яку допомогу.

Багатьом покладені і пільги і субсидії. І, після монетизації субсидій, тепер їм обіцяють видавати грошима ще і пільгову частину рахунку. Тобто, якщо середня платіжка за стандартну двушку становить приблизно 2,5 тисячі гривень, то пільговик зможе отримає на руки, як мінімум, 625 гривень. А разом з монетизованою субсидією – до 2 тисяч гривень.

Втім, за фактом отримувати пільги грошима зможуть далеко не всі. Адже при першому ж "зальоті", тобто, найменшому простроченні в відплату рахунком, монетизувати компенсацію заберуть, а людину повернуть на стару схему – перерахування коштів по безналу. А якщо одержувача викриють в наданні неправдивих даних, гроші доведеться повернути. Проект виставлено на громадське обговорення, яке триватиме до 15 квітня.

"Показово, що порядок монетизації приймається, власне, вже після самої монетизації. До того часу, як проект винесуть на Кабмін, монетизація буде йти вже півтора місяці. Це знімає останні сумніви в тому, що все це – передвиборчий хід", – говорить співзасновник фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Цікаво, що цю постанову можуть прийняти як раз напередодні вступу в силу нового закону про житлово-комунальні послуги, в якому прописано введення абонплати за всі основні послуги (електроенергію, воду і тепло), а також пені за прострочені платежі.

"У проекті якраз зазначено, що одержувачі монетизованих субсидій зобов'язані сплачувати повну вартість всіх послуг, включаючи пільгу. Причому – в термін і без заборгованостей. Відповідальність влади за можливі затримки в перерахуванні пільг не передбачено. Так що держава всі свої проблеми неплатежів підприємствам  через брак грошей в бюджеті скидає на споживачів. Мовляв, ви платите, а ми вам гроші потім перерахуємо, коли-небудь, якщо вийде, а не заплатите – взагалі позбавимо субсидії ", – пояснює глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.

Включать абонплату і лічильники

Як зазначено в пояснювальній записці до проекту, він розроблявся в рамках підготовки до реалізації нового закону про ЖКГ і чергового етапу реформування енергетичного сектора в рамках "Енергетичної стратегії України до 2035 року".

Нагадаємо: новий закон про ЖКГ, який вступає в силу з травня цього року, прийнятий в рамках вимог ЄС про реформування українського енергоринку. Головне, на чому наполягали європейські партнери, і що, власне, закладено в закон – поділ самих комунальних послуг та їх транспортування. І введення так званої абонплати на електроенергію, воду, тепло.

По-суті, мова йде про плату за мережі. За логікою європейських консультантів, це має сприяти демонополізації ринку, адже тепер компанії, що володіють мережами отримуватимуть плату за свої послуги з транспортування, а електрику, воду або тепло споживачі можуть купувати і у інших постачальників. Тарифи на транспортування повинна окремо розробити НКРЕ, швидше за все, це буде певний відсоток від рахунку за саму послугу (до 10%). Абонплату потрібно буде вносити, навіть якщо ви не користуєтеся тією чи іншою послугою, скажімо, в квартирі ніхто не проживає і воду не використовує.

"Теоретично на суму абонплати повинен зменшитися основний рахунок за ту чи іншу послугу, але, думаю, цього не станеться і за фактом платіжки ще більше зростуть", – говорить Скубченко.

Так як абонплата – річ для українців нова, в нинішньому порядку видачі субсидій про неї взагалі немає ні слова. Отже, виходить, що, за чинним законодавством, цей платіж в пільги не включається. Цю прогалину вирішили закрити в проекті постанови від Мінсоцполітики, в якому зазначено, що компенсація нараховується на всю комуналку. Плюс – на витрати по установці лічильників і навіть по утриманні спільного майна мешканців (тобто, наприклад, на ремонт багатоповерхівки). Так що тепер від своєчасності прийняття цього документа залежить загальна сума субсидії.

Космічні платіжки для громадян і 70 мільйонів для "Ощадбанку"

Ще одна причина появи проекту – впорядкування монетизації пільг. Причому, в Мінсоцполітики чомусь свято вірять, що цей механізм допоможе реалізувати реформу енергетичного сектора – як зазначено в пояснювальній записці, він буде стимулювати громадян економити, щоб за підсумками опалювального сезону отримати хоч якийсь бонус. Хоча, з урахуванням існуючих соціальних норм які покриває субсидія, зробити це, м'яко кажучи, проблематично.

Як зазначено в проекті, структурні підрозділи з питань соцзахисту будуть вираховувати розмір пільг щомісячно на підставі даних Єдиного державного реєстру одержувачів до 18 числа. А претенденти на компенсації, відповідно, повинні будуть оновлювати свої дані (в разі їх зміни) до 10 числа кожного місяця. Зараз розмір пільг переглядають набагато рідше – кожні 3-6 місяців.

Оплата пільг буде вестися двома способами – в безготівковій та готівковій формі. У першому випадку гроші будуть перераховувати на рахунок Мінсоцполітики в "Ощадбанк". А вже той буде перекидати кошти на рахунки постачальників послуг або ОСББ.

Пріоритети бувають – спочатку за тепло (або газ на опалення в приватних будинках), електроенергію, далі в черзі гаряча і холодна вода, водовідведення, газ (для приготування їжі), вивезення сміття, обслуговування території, заміна лічильників. При бажанні громадяни можуть написати заяву і отримувати компенсації живими грошима.

Пільги готівкою стануть перераховувати на особисті рахунки одержувачів, як це, власне, робиться і зараз. Але для "Ощадбанку" окремо прописана можливість брати в якості комісійних 0,7% від суми перерахованих коштів. Тобто, якщо субсидія становить, наприклад, 1,5 тисячі гривень, то банк отримає 10,5 гривень комісії. На перший погляд, це небагато. Але з урахуванням ОСББ та постачальників послуг, розрахунки з якими також будуть вестися через "Ощадбанк", виходить цілком пристойна сума. В аналізі регуляторного впливу документа на ринок зазначено, що він торкнеться інтересів понад 36 тисяч суб'єктів господарювання, а їх загальні витрати складуть 71 млн гривень (у тому числі програмне забезпечення для обміну інформацією, особистий електронний кабінет, додаткову роботу бухгалтерів та ін.).

У проекті зазначено, що одержувачі монетизованих пільг зобов'язані щомісячно сплачувати за фактично спожиті послуги. Дані щодо погашення рахунків збиратимуть місцеві підрозділи з питань соцзахисту до 27 числа кожного місяця. Тобто, якщо ви не встигнете заплатити до цього терміну, – автоматично потрапите в список боржників. Навіть якщо субсидія раптом запізниться, потрібно буде платити зі своєї кишені.

Адже при наявності ж навіть мінімального боргу (20 неоподатковуваних мінімумів або 340 гривень) монетизована субсидія з наступного місяця замінюється на безготівкову. "А чим пенсіонеру платити вчасно в разі затримки виплати державою, якщо повний рахунок за послуги більше пенсії, – в документі ні слова", – зазначає Скубченко.

"Красиво закрити тему монетизації"

"Таким чином влада вирішить відразу кілька питань. По-перше, вже зараз зрозуміло, що нецільове використання грошових субсидій та пільг буде. Багато громадян, які відразу отримали на руки і доплату до пенсії і монетизовану субсидію, просто не розуміють, що це не" подарунок "від держави. І, швидше за все, витратять гроші на життя, а не на комуналку, а вже з наступного місяця після прийняття проекту їх повернуть назад – на старі немонетизовані компенсації. Але це буде вже поле виборів, зараз же монетизація виконує відведену  роль скупки підгортання електорату. По-друге, влада може красиво прикрити тему монетизації, на яку до кінця року все одно не вистачить грошей. Мовляв, ми хотіли, але громадяни виявилися недисциплінованими і нічого не вийшло. Таким чином, тему монетизації можна закрити на кілька років ", – говорить Олексій Кущ. Примітно, що про те, що у боржників будуть взагалі забирати субсидії, мова вже не йде. "Борг за комуналку вже занадто великий – понад 62 млрд гривень. Влада просто побоюються соціального вибуху", – говорить Кущ.

Одержувачі як монетизованих, так і не монетизованих пільг і субсидій по закінченню опалювального сезону зможуть отримати невикористані гроші, скажімо, якщо їм вдасться заощадити на електроенергії, воді або опаленні. Втім, експерти впевнені, що отримати хоч щось зможуть не всі громадяни, скажімо, ті, хто має субсидію на будинок, але постійно там не живе. Уже у випадку з квартирою навіть такий варіант не спрацює, тому що в 70% українських багатоповерхівок немає можливості регулювати опалення.

Але для громадян, крім такого, прямо скажемо, сумнівного "пряника" передбачений і "батіг". Як зазначено в проекті, в разі надання неправдивих даних, одержувач субсидії буде зобов'язаний повернути всі отримані кошти в бюджет. Йдеться, скажімо, про спробу приховати грошові перекази з-за кордону (наприклад, від заробітчан), доходи від підробки та ін.