Із проханням «вдатися до негайних дій, щоб зупинити російську агресію як в Україні, так і за її межами», група українських експертів, серед яких голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах (2014–2019) Ганна Гопко, голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, директорка Центру «Нова Європа» Альона Гешотьманчук, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар та інші, звернулася до нової очільниці зовнішньополітичного відомства Німеччини Анналени Бербок.

«Багато років у відповідь на кожен новий удар Кремля Німеччина, наче, підставляла чужу другу щоку. Складається враження, що в обмін на доступ до енергетичної сировини та російського ринку, ФРН готова діяти в розріз з заявами про прагнення миру в Україні. Усі ці роки, незважаючи на формально підтримані ФРН міжнародні санкції, високотехнологічне обладнання німецьких компаній поставляється навіть до окупованого Криму, де Росія здійснює репресії в дусі сталінських часів проти українських та кримськотатарських активістів. Список бранців Кремля в окупованому Криму нараховує 121 громадянина України, яких за сфальшованими звинуваченнями позбавлено волі за їх громадянську позицію», – ідеться в листі на імʼя Анналени Бербок.

Автори звернення пропонують «негайно направити військово-технічну допомогу з боку Німеччини Україні та припинити «Північний потік-2» як проєкт, що суперечить енергетичній безпеці ЄС та досягненню амбітних кліматичних цілей», – передає “Радіо Свобода”.

Експерти вказують, що одним із останніх рішень уряду ексканцлерки Анґели Меркель було «вето на постачання вже оплачених Україною через агентство НАТО суто оборонних озброєнь, а саме, антидронових гвинтівок та антиснайперських систем».

Президент України Володимир Зеленський під час останньої очної зустрічі з Меркель як головою уряду заявив 22 серпня 2021 року, що Україна продовжує сподіватися на постачання зброї з Німеччини.

Зі свого боку, канцлер Німеччини заявила, що «детально цим питанням не займалася щодо постачання зброї».

«Коли йдеться про співпрацю в рамках НАТО, є спільні засідання України з НАТО, ми як частина НАТО, коли йдеться про навчання, про підтримку – ми готові», – сказала вона, але не навела конкретних пропозицій.

Також 5 січня перед вильотом до США, Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок виступила за діалог із Росією щодо України. За її словами, він необхідний для подолання воєнної ескалації.

Загальне посилання європейців та уряду США до РФ полягає в тому, що дії країни-агресора «мають ціну, і вихід із кризи може бути лише через діалог», – повідомляє ТАСС.

Бербок зазначила, що наразі розпочинається вирішальна фаза переговорів на різних рівнях. Водночас глава німецького МЗС «найсильнішим союзником європейців» назвала США, наголосивши, що сила НАТО вимірюється не зброєю, а спільними діями країн, коли це особливо важливо.

У Вашингтоні Бербок проведе переговори із держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Зауважимо, на сьогодні існує висока ймовірність того, Росія вторгнеться в Україну. Однак, як повідомляв голова комітету з розвідки Палати представників Конгресу США Адам Шифф, стримати від цього президента РФ Путіна зможуть лише «небачені санкції».

«Я думаю, що для того, щоб стримати те, що здається дуже вірогідним російським вторгненням в Україну, знову знадобляться величезні санкції проти Росії. І я вважаю, що наші союзники повинні бути переконані в цьому. Росія має зрозуміти, що ми в цьому єдині», – зазначив Шифф.

На запитання, чи вважає він, що переговори Путіна та Байдена мають шанси аби запобігти подальшому вторгненню, він заявив: «боюся, що Путін дуже ймовірно вторгнеться».

«Я досі, чесно кажучи, не розумію повної мотивації, чому він зараз це робить, але він, безумовно, має намір до цього, якщо ми не зможемо переконати його в іншому. І я думаю, що ніщо інше, ніж рівень санкцій, якого Росія ніколи не бачила, не втримає його, і це саме те, що нам потрібно зробити з нашими союзниками», – підкреслив Шифф.