Нам обіцяли зміни та життя по-новому, і справді не збрехали… Все змінюється. Журналісти стають політиками, а політики – авторами. Коли де не де хтось якось видавав з політиків книжку, отримуючи за неї захмарні гонорари, то тепер це видання у потужному видавництві. А щодо журналістів на виборах, то думаю Ви і самі чули. Можна, звичайно, декого згадати – Андрій Шевченко. У свій час був досить відомим журналістом, працював у багатьох газетах, але успіх отримав завдяки роботі на «УТ-1», «1 +1», «Новий канал», «5 канал» та ін. Під час Помаранчевої революції Шевченко був шеф-редактором і ведучим «5 каналу» (бачимо, що революція стимулює такі процеси серед журналістів). Андрій Шевченко є депутатом трьох скликань від БЮТ і «Батьківщина», у парламенті працював з питаннями свободи слова (щоб ви краще згадали цю особу нагадую, що саме його твіт розказав всій Україні – студентів розігнали).
Згадаємо і Володимира Ар'єва – відомим також став завдяки «5 каналу». Пішов у політику в 2007році. Від Блоку «Наша Україна – Народна самооборона». У 2012 році вибирався за мажоритарним округом. У 2004-2005 роках був керівником і автором програми «Закрита зона», яка дуже різко критикувала владу. Однак все змінюється, а особливо у стінах парламенту. В інтернеті поширюють відео, де Ар'єв мило спілкується з сином генерального прокурора, часів Януковича, Артемом Пшонкою.
А всім відомий Ігор Мірошниченко був спортивним коментатором. Відомим став через роботу на «СТБ» і «ICTV». Але згубна атмосфера парламенту діє. Журналіст «у відставці» вічно створює скандальні історії від побиття голови НТКУ аж до образи у сторону Міли Куніс (назвав «жидівкою»).
Єгор Соболєв теж є новоспеченим кандидатом. Недавно заявив, що завершує свою журналістську кар’єру на користь політичної. Також працював на «5 каналі». Після Євромайдану став головою люстраційних комітету і тут стіни парламенту почали «діяти».
І це не весь список. Проте ми хочемо відмітити найнеочікуваніших журналістів, перепрошую тепер, майбутніх політиків. Це Мустафа Наєм та Сергій Лещенко. Що ж такого непривабливого у роботі із ЗМІ та такого коштовного у Парламенті? (раптом ми відповіли на своє ж запитання)
Майже кожен на вулиці знає Мустафу Наєма, хтось поважає чи захоплюється, а хтось недолюблює… Але про нього чули та говорять. С. Лещенко теж не дуже далеко відійшов від нового кандидата. Лещенко відомий завдяки Українські правді і також має за собою низку роботи, що змушує людей про нього говорити та знати його ім’я. Також він працював на посаді головного редактора інтернет-видання «Українська правда».
Лещенко і Мустафа просто таки викликали емоції у людей, все частіше це була пошана їхньої роботи. Ці політики не боялись, говорили «що не так».
Разом з Мустафою були на висоті української політичної журналістики. Разом йдуть за списками Порошенко. То що ж це? Стратегія для захиститу права на правду? Чи не змінять їх стінипарлементу… Чи, можливо, нам обіцяли зміни, і ось вони, зустрічайте.
І так кортить до відомого нам слогану дописати: жити по-доброму, -чесному, – правильному та інше. Думаю тут кожен має свій варіант. А скоро ми дізнаємось, яке слово у С. Лещенка та М. Наєма.
Автор: Yavkubi
