61810

Нещодавно громадські активісти опублікували інформацію у формі річного звіту про непрозорі корупційні схеми у Міністерстві охорони здоров’я. 

З даних, які відтепер стали загальнодоступними, стало зрозумілим, що в Україні існує доволі вузьке коло компаній, які зосередили у руках своїх власників право на виробництво та продаж 95-ти % препаратів для хворих на ВІЛ/СНІД, гепатит, туберкульоз та онкологічні недуги. З повідомлень більшості ЗМІ не зрозуміло, у чому саме полягають корупційні махінації МОЗу, однак те, що кількість гравців на цьому ринку дорівнює лише шести, вже викликає підозри. Це говорить про те, що потрапити у такий список, що, безумовно, передбачає величезну прибутковість (на жаль, медицина нині, а, тим паче, фармація, не що інше, як бізнес), нелегко. У тому числі, й у корупційному сенсі. В такі списки, ймовірно, потрапляють виробники не найякісніших ліків (в такому разі список був би сформований споживачем), а виробники, які мають можливість дати дуже немалий хабар. Обмежена кількість місць (громадські активісти нарахували лише шість таких компаній), мабуть, добряче піднімає ставки.  
Така свого роду монополізація може призвести до звичних наслідків: відсутність конкуренції не стимулюватиме розвитку медтехнологій та покращення якості медпрепаратів. Крім того, цінова політика стане привілеєм лише компаній-монополістів.  

корупція в медицині
У порівнянні з попереднім роком кількість виділених державою коштів Міністерству здоров’я зменшилась на 6 мільярдів. Зрозуміло, що вони у свою чергу перейшли у так звану “військову” сферу. Згадуються слова відомої громадської активістки Ірини Магдиш: “Гроші, зекономлені на культурі, це причина того, що тепер доводиться вкладати у війну”. Це стосується більше агресорів у війні. Якщо продовжити думку пані Магдиш, то можна сказати : "Гроші, зекономлені на медицині – це наслідок того, що тепер у пріоритеті – фінансування війни". А вина тому – теж Володимир Путін. Він і ті "українці"-мешканці Донбасу (по суті – в більшості переселені на місце виморених голодом українців у 32-33-му росіяни), що так прагнули введення російських військ.  
Але не про це зараз мова… 
Нагадаємо, що бюджет на 2015 рік, який було прийнято ще наприкінці минулого року, суттєво змінив фінансову політику, адже велику кількість асигнувань з таких сфер, як медицина, культура, освіта та багато інших перевели у військову сферу. Для порівняння слід відзначити, що на забезпечення української армії у минулому році виділили 11 мільярдів гривень, що втричі менше за цьогорічні фінансові вкладення, а саме: 30 мільярдів. З вищенаведених цифр можемо зробити висновок про те, що економіка країни перейшла у режим мобілізації, що, логічно, потягнуло за собою зниження державного фінансування і у медичній сфері. Останнє, у свою чергу, стає стимулюючим чинником росту такого явища, як корупція.