Син глави МЗС Віталій Макей звільнився з зовнішньополітичного відомства.
Про це TUT.BY повідомили три не пов’язаних між собою джерела.
– Чутки ходили давно, Віталій давно збирався звільнятися. Він великий професіонал, – сказало одне з джерел TUT.BY. Причину звільнення джерела не знають.
У коментарі «Наша Нiве» Віталій Макей сказав, що утримається від відповіді на питання чи звільнився він з МЗС.
– Я утримаюся від відповіді. Сподіваюся на ваше розуміння, – сказав Макей.
Прес-секретар МЗС Анатолій Глаз інформацію про звільнення Віталія Макея коментувати TUT.BY відмовився.
У МЗС Віталій Макей займав пост заступника начальника Управління економічного співробітництва та сталого розвитку в Головному управлінні багатосторонньої дипломатії.
Варто відзначити, що білоруси й надалі вимагатимуть відставки Лукашенка і оголошення вільних виборів – іншого виходу з ситуації, що склалася немає, вважає доктор юридичних наук, професор Михайло Пастухов.
Секретна інавгурація, що перетікає в таємну вечерю, стала предметом сарказму і мемів в інтернеті. А вечір ознаменувався новими затриманнями мирних демонстрантів у Мінську. Свою точку зору на «інавгурацію» на прохання «Білоруського партизана» висловив доктор юридичних наук, професор Михайло Пастухов.
– «Дивна інавгурація», «таємна інавгурація», «злодійська сходка» – як тільки не називають цю нібито «інавгурацію». Практично всі оцінки – негативні.
Я приєднуюся до спільної думки і хочу зазначити, що державна влада незаконно утримується О.Лукашенком вже досить давно.
На мій погляд, таким рубіконом став листопадовий референдум 1996 року, коли всупереч рішенню Конституційного суду про рекомендаційний характер голосування за поправки до Конституції Лукашенко ввів ці поправки в дію. Тоді, по суті справи, і державний переворот.
Конституція 1994 року була скасована, замість неї була введена нова редакція президентської Конституції. З того моменту почався відлік одноосібної влади. Наступні вибори, які проходили в країні, були лише низкою самопризначеної і утримання влади в одних руках.
Зараз стало очевидно, що влада в країні утримується групою осіб. Вони і стали учасниками цієї дивної і напівзакритої інавгурації. Їх влада спирається на «силовиків», які поки розганяють протестуючий народ. Ще одна підпора діючої влади – допомога з боку керівництва сусідньої держави.
Проте, влада втратила свою легітимність, тобто народну довіру. Її відмовляються визнавати все більше європейських країн, вимагаючи дотримуватись загальновизнаних стандартів, в тому числі в галузі прав людини.
Від цього заходу залишився лише факт його проведення. Перш за все, це режим секретності, неприпустимий для таких грандіозних заходів, а саме: вступ на посаду глави держави.
Слово «інавгурація» в перекладі з латинської означає посвяту. Це – продовження традиції римських імператорів, які надавали цьому моменту велике значення.
Влаштовувалися всенародні свята за державний рахунок, проводилися гладіаторські бої. Народ радів і славив нового імператора.
Зараз вступ на посаду президентів означає прояв до них поваги і заслуховування його присяги. Однак нинішня інавгурація перетворилася в міжусобойчик вузького кола осіб, зацікавлених залишитися з колишнім правителем.
Важлива деталь: на інавгурації не були представники посольств іноземних країн, керівники сусідніх держав. Навіть державне телебачення не вело пряму трансляцію – показало тільки окремі фрагменти.
