Регулярна армія Росії замінює бойові одиниці приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” на Бахмутському напрямку, але ці підрозділи поступаються за підготовкою та можливостями найманцям Пригожина.  

Про це в ефірі одного з українських телеканалів заявив представник Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР МОУ) Андрій Юсов. 

“Як бойова одиниця ПВК “Вагнер” справді не є основною на цьому напрямку. Через величезні фізичні втрати і через виконання рішення про ротацію, виведення цього підрозділу, зайшла регулярна армія. Не можна сказати, що це люди зовсім ненавчені, але, з усім тим, ці підрозділи поступаються за своєю підготовкою і можливостями ПВК “Вагнер”. Загалом, і за морально-психологічним станом, результат цього ми сьогодні й спостерігаємо”, — сказав він. 

За словами Юсова, українські воїни продовжують поступово деокупувати території на Бахмутському напрямку.   

“Є деякі успіхи української армії та українських захисників, які продовжують оборонну операцію. Ворог, виконуючи ідеологічні завдання із захоплення територій до певних дат, зазнав величезних втрат у живій силі та техніці. Швидко їх відновити складно, чим уміло користуються українські Сили оборони, результати вже є і обов’язково будуть ще”, — підсумував Андрій Юсов. 

Тим часом військовий експерт Олександр Коваленко зазначив, що з Бахмута вийшла найбільш досвідчена частина “вагнерівців” 

— Коли Пригожин оголошував про те, що нібито Бахмут перебуває під контролем ПВК “Вагнер”, що вони його повністю захопили, він своє звернення робив у районі залізничного вокзалу, практично в центрі міста. У той самий момент, коли на території самого міста, на невеликому трикутнику на вулицях Чайковського і Корсунського тривав контроль цієї ділянки Силами оборони України, – сказав він в ефірі телеканалу Фрідом.

Це славнозвісний “Літачок”, який вже став символом траси 05-04. Там є два таких головних основних символи, які запам’яталися за час штурму Бахмута: це “Танчик” і “Літачок”. “Танчик” — це східна частина міста, а “Літачок” — це південно-західна. 

І ось біля “Літачка” чомусь Пригожин якраз своє звернення і фото не зробив. І жоден російський окупант так і не опублікував жодного селфі на тлі останків цього багатостраждального “Літачка”. А чому? Тому що ця зона як була, так і залишається непідконтрольною російським окупантам. 

ПВК “Вагнер” ще дійсно виходить із Бахмута. Вийшла значна частина, скажімо так, більш-менш із досвідом. Там залишаються і залишаться незначні підрозділи з однієї простої причини: повністю ПВК “Вагнер” у російського командування можливості зараз замінити немає. 

Вони заганяють туди кого? Здавалося б, якщо виходить ПВК “Вагнер”, то їх мають замінити винятково регулярними військами – десантура тощо. За теорією це так. 

Але натомість туди заганяють, наприклад, представників так званих “ЛНР” і “ДНР”, зокрема, підрозділи першого і другого “армійського корпусів”, ЛНРівські мобіки, простіше кажучи. Тобто ними замінюють ПВК “Вагнер”. 

Це вкотре говорить про проблему з ресурсом як таким. Фланги сипляться, фланги неможливо утримувати, не вистачає ресурсу для утримання, а тут ще й на місто потрібно закинути хоча б 4 тисячі особового складу. 

Крім того, туди ще відправляють підрозділи 30-ї ДШБ. Це десантно-штурмова бригада, яка стала першою ДШБ, яка зазнала одноразово максимальних втрат у максимально короткий період часу. 

А зараз їх почали перекидати в Бахмут. Вони не встигли зайти й одразу потрапили під артилерійський обстріл. Чому? Тому що ті фланги, які нам вдалося розтрощити в окупантів і повернути під свій контроль панівні висоти, тепер дають нам змогу більш ефективно вести вогонь по місту, особливо по південному і північному секторах. 

І перший підрозділ, не встигнувши зайти, одразу потрапив під обстріл і зазнав втрат. Ось таке ось у них кредо.