Після визволення Херсонщини до кінця 2022 року цікаві речі можуть статися на Луганщині. Зокрема, звільнення Сватового, а також, якщо будуть достатні умови, просування ЗСУ як мінімум до Старобільська.
В інтерв’ю Главреду блогер, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко зазначив, що це – оптимістичний сценарій.
За його словами, на початку 2023 року можуть відбуватися одночасно щонайменше дві події – контрнаступ на Донецькому та Запорізькому плацдармах.
“На запорізькому може початися просування на південь і південно-західний напрямок, а на Донецькому можуть активізуватися бої по Бахмут, Вугледар, Авдіївку. Також з початку 2023 року можуть розпочатися активні дії біля Білогорівки у напрямку Лисичанська та Сєвєродонецька, а також у напрямку Кремінна-Рубіжне. Тоді приблизно, як і говорив Кирило Буданов, до початку літа 2023 року ми зможемо вийти, фактично, до адмінкордону тимчасово окупованого півострова Крим”, – зазначив експерт.
Коваленко підкреслив, що більш важливим буде не стільки звільнення територій на той момент, а те, наскільки ми зможемо просунутися в Запорізькій області, щоб мати можливість завдавати удари по Кримському мосту ракетною зброєю (і не тільки).
“Тому, що якщо ми його зруйнуємо, зменшимо навіть той потік вантажів, який досі відбувається по його залізничній ділянці, то ми зупинимо сполучення між материковою Росією і Кримом. Отже, буде зруйнована система забезпечення підрозділів російських угруповань на півдні, завдяки чому процес звільнення півдня може прискоритися. Чи реалістично до кінця 2023 року звільнити всю територію України – цілком, хоч і це буде складно. Однак все буде залежати від темпів поставок озброєнь від західних партнерів”, – підсумував експерт.
Політтехнолог, боєць спецпідрозділу “Хорт” Олександр Кондратенко наголошує виданню Коментарі, що форсування Дніпра під ворожим вогнем – це втрата купи техніки, живої сили. Особливо з огляду на те, що з іншого боку, не лівому березі, росіяни зміцнилися і чекають на нас. Отже, прогнозує він, ми не форсуватимемо річку зараз.
“Було б правильно, – вважає він, – якби наші зараз рушили в Запорізькій області, зробивши для ворога невеликий “котел”. Водночас, окупанти можуть найближчим часом розпочати хаотично обстрілювати Херсон. І подавати це в інформаційному просторі, ніби ЗСУ, прикриваючись цивільними, завели військову техніку до житлових районів. Обкатана схема російської пропаганди”.
Олександр Кондратенко зазначає, що відстань від Херсона до перешийка – близько 100 км. І теоретично ми можемо обстрілювати всю лівобережну частину Херсонської області і навіть діставати до Криму. “Це й відбуватиметься, – упевнений експерт. – Ми будемо бити по логістичним ланцюжкам, якими можуть йти додаткові резерви противника…”.
Він звертає увагу на те, що все частіше звучать заклики до переговорів, на які в Україні, зрозуміло, ніхто вже не піде.
“Я припускав, що після здачі Херсона агресори завдадуть масованого удару по нашій критичній енергоструктурі. Але цього не сталося. Проте наступного тижня, коли очікуються морози, супротивник цілком може вдатися до тактики ракетного тероризму, сподіваючись, що гуманітарна катастрофа в Україні перекриє військові поразки агресора. Але точного прогнозу розвитку ситуації не може дати ніхто, – наголошує Олександр Кондратенко. – На фронті вона змінюється динамічно. Нині в наш бік. Але можуть виникнути проблеми і в нас, якщо у противника з’явиться можливість сформувати нові ударні групи – і кинути їх до Донецької області, наприклад, до району Бахмута, де тривають серйозні бої”.
Якщо ми все ж таки вийдемо на лівий берег, швидше за все, рухатимемося не в бік Донбасу, а в бік Криму, вважає експерт.
“Щодо Каховської ГЕС. Поки окупанти знаходяться на лівому березі Херсонщини, ніхто дамбу не підриватиме. Інакше це – самогубство. До того ж такий підрив означатиме те, що про воду в Крим можна забути. Водночас, – зазначає Олександр Кондратенко, – від агресорів можна очікувати чого завгодно. У них немає логіки взагалі, а тим більше зараз, коли агресор опинився в ролі щура, загнаного в кут. Іноді здається, що росіяни грають у таку собі комп’ютерну гру, де можна перезберегтися… Думаю, до зими військова кампанія залишиться плюс-мінус у тих межах, що й зараз. А на весну можливі серйозні наступальні дії з нашого боку.