Контрнаступ ЗСУ розвинеться на сході України. Так, ЗСУ вже перейшли до звільнення Луганської області.
Про це розповів військовий експерт Defense Express Валерій Рябих в одному з інтерв’ю
Як зазначив експерт, на цьому напрямку всі фізико-географічні умови на боці ЗСУ. Окупантам ніде закріпитись.
“Найближчий рубіж, на якому вони можуть триматися — по річці Айдар. Це Біловодськ, Старобільськ, Новоайдар і до Щастя. За винятком невеликої міської агломерації Рубіжне-Сєвєродонецьк-Лисичанськ, територія тут дуже мало заселена. Тож саме довкола утримання цих міст противник буде концентруватися. Але це нічого не дасть, якщо обвалиться північна ділянка фронту Луганської області”, – зазначив експерт.
Він нагадав: якщо подивитись історію Другої світової, на цих територіях війська ніколи не затримувались. Це степова зона – сільськогосподарський район з оброблюваними полями, з рідким вкрапленням населених пунктів, де немає лісів, в яких війська РФ могли б побудувати лінію оборони, та відсутня розвинена мережа доріг, яка б допомогла росіянам організувати логістичне постачання.
“Це дозволить ЗСУ вийти на рубежі контролю основних маршрутів та перерізати їх”, – пояснив Рябих.
За його словами, із захопленням Сватового ЗСУ відкривається шлях на Старобільськ, який зараз є одним з основних пунктів постачання для росіян.
Далі, продовжив військовий аналітик, можна буде шукати шляхи для застосування тактики “вичавлювання”, коли населений пункт оточується з трьох сторін та поступово створюються умови, що противник відходить, щоб не допустити свого повного оточення.
Рябих також відповів на запитання, чи відкриється за Сєвєродонецьком перспектива звільнення великого обласного центру.
“Звісно. Той же Донецьк в безпосередньому доступі, але не слід відкидати можливості українських військ на луганському напрямку. Рельєф місцевості Луганщини дуже сприятливий для подальшого розвитку контрнаступу”, – підсумував він.
Окрім того, Рябих вважає, що стратегічний перелам настав з початком Харківської операції.
“Спочатку було просування ворога, потім ми відбили атаку, влітку відбулася стабілізація лінії фронту, а у вересні рух пішов у зворотному напрямку.
Зокрема, перелам пов’язаний кількома факторами: створення максимальної технологічної переваги ЗСУ на полі бою, за допомогою західних партнерів; досягнення переваги у підготовці наших воїнів у майстерності застосування сучасних засобів, які забезпечують технологічну перевагу; мотивація українських військовослужбовців по звільненню нашої території.
Саме це склалось та забезпечило досягнення переламу на полі бою” – пзазначив експерт.
Аналітик зазначив, що й західні військові експерти підкреслюють, що ця операція може увійти до підручників з військової історії. Після Другої світової війни важко згадати такі масштабні військові операції. Її будуть розбирати та вивчати, як приклад сучасного оперативного мистецтва.
“Було застосовано низку рішень, які дезорієнтували противника. Наприклад, відволікаючі удари, завдяки яким противник спочатку не зумів визначити, де саме буде основний напрямок наступу. Також була досягнута раптовість (велику роль зіграв ефект несподіванки). Вибиті ключові елементи оборони росіян та порушені лінії наземного забезпечення. Допомогла й операція в інформаційній сфері, в тому числі введення противника в оману. Адже ми увесь час попереджали ворога про те, що будемо наступати на правому березі Дніпра, і тоді він опиниться у скрутному становищі… Звісно, ми не брехали, але і не говорилось про те, що можемо вдарити в іншому місці…” – зазначив Рябих
Врешті оборона посипалась. І ми побачили панічну втечу росіян. Наші командири майстерно провели операцію. А противник відверто проспав наступ на Харківщині – підсумував експерт.
