ГЕНЕРАЛ ПІД ОБСТРІЛОМ! Екстрено з фронту – віддав наказ: вчинок шокував. У Залужного зізнались!

Що говорить виведення “вагнерівців” з Бахмута про плани окупантів на місто та як візити вищого військового керівництва України на передову впливають на хід війни – розповів речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий в інтерв’ю виданню Апостроф.

Нещодавно було зазначено, що  генерал Сирський віддавав команди просто під обстрілами в районі Соледара

Череватий  пояснив, що малося на увазі, що командувач часто буває у військах, працює на місці. Зокрема у критичні моменти, як під час Київської операції у Мощуні або під час Соледарської операції він безпосередньо під час бойових дій віддавав накази. Це небезпечно, коли це відбувається під час активної фази бойових дій, але це крайня міра.

Це суперкризовий військовий менеджмент і він приймається, коли це вкрай необхідно і саме такий рівень військової компетентності, досвідченості, знань може провести певний ряд заходів, які потім місяцями впливають на нашу оборону в позитивному ключі. Дозволяє її перебудувати, зробити правильні висновки так, щоб в подальшому ворог зазнавав більше втрат, а ми могли ефективно оборонятися,-заявив Череватий в ефірі Апострофу ТВ.

Вже декілька днів триває ротація російських окупаційних сил у Бахмуті. З міста потроху виходять підрозділи ПВК “Вагнер”, а на їхнє місце заходять регулярні російські війська – зокрема десантні та мотострілецькі підрозділи. І хоча Пригожин заявляв, що “вагнерівці” підуть “відпочивати”, є інформація, що вони не виходять з України, а просто передислокуються на інші напрями фронту.

Речник підкреслив, що  у окупантів ідуть зараз ротаційні процеси. Замість злочинного угруповання “Вагнер” та його підрозділів, туди заходять підрозділи мотострілецькі та десантні. Вони намагаються знайти, як то кажуть, кращих з гірших з цих військ, які теж значною мірою пошарпані в цих боях.

Попри все ворог намагається знайти боєздатні підрозділи, тому що вони розуміють, що така швидка втрата Бахмута та околиць на фоні останніх невдач буде мега втратою. Витратити десять місяців і десятки тисяч життів для того, щоб довести, що вони можуть взяти Бахмут, так до кінця його і не взявши, і потім швидко відкотитися назад… Тому вони намагаються підтягнути ці підрозділи, але вони йдуть не в кращому моральному стані.

По-перше, вони бачать, в якому стані відступає підрозділ “Вагнера”: розбиті і деморалізовані. На них це діє гнітюче. Ми чуємо це у перехопленнях. Плюс, на них діє гнітюча ситуація навколо Бахмута, коли передається через розмови, наскільки потужно били тут по “Вагнеру” наші сили оборони, які вони тут втрати понесли. Плюс, у них демонізовані деякі наші підрозділи – наприклад, 3-тя бригада. Для них слово “Азов” – це така жахалка, як і наші деякі десантні підрозділи, інші спеціальні підрозділи. Плюс це обростає додатковими міфами. Тому вони значною мірою деморалізовані туди підходять.

З огляду на те, яких вони зазнали ударів та втрат, вони конче потребують ротації, відновлення та певних заходів, щоб знову набути бойових спроможностей. Це має зайняти від декількох тижнів до декількох місяців, залежно від підрозділу.

Проте я думаю, що пан Данілов мав на увазі те, що зараз в них скрута з особовим складом загалом. Тому треба бути дуже критичним до їхніх заяв, що виводимо, що не виводимо. Вони несуть критичні втрати. 207910 осіб станом на кінець травня показав Генеральний штаб загальні втрати окупанта. Відтак, вони вишукують різноманітні шляхи, щоб заповнити ці прогалини, не проводячи загальної мобілізації.

Хоча Пригожин вже почав кричати, що без мобілізації ніяк. Тому вони намагаються задіяти різні приватні компанії, окрім “Вагнера” – це “Факел”, “Ветеран”, “Патріот” тощо. Вони задіюють бойовий армійський резерв – “Барс”, задіюють територіальні війська. Зараз почали при військкоматах формувати так звані роти “Шторм Z”. Це все не від хорошого життя, а з огляду на те, що їм терміново потрібне поповнення в особовому складі, в живій силі. Відтак, я не виключаю варіантів, що ті підрозділи “Вагнера”, які найбільше зберегли боєздатність, вони будуть змушені кидати на якісь ділянки фронту, щоб посилити їх і закрити можливість швидкого прориву українських військ.