Держсекретар Блінкен відмовився від запланованої зустрічі з Лавровим.
Два банки, суверенний борг та діти друзів Володимира Путіна першими потрапили під американські санкції, які напередодні оголосив президент Джо Байден через вторгнення в Україну. Окрім того, Штати передислоковують частину свого європейського контингенту до балтійський країн, підсилюючи НАТО.
За те, що відрізав два шматки українських територій і направив туди свої війська, президент Джо Байден виставив Путіну перший рахунок. Під санкції потрапили два державні банки: “Внєшеконом”, що відповідає за залучення грошей на Заході, а також “Промсвязьбанк”, який обслуговує оборонний сектор.
Також під санкційний ніж потрапив суверенний борг. Російська Федерація більше не зможе залучати західні гроші для його фінансування ні у США, ні в Європі. Крім того, погані новини для дітей оточення Путіна, бо їхнє майно та активи на території США заморожені. Йдеться про сина директора ФСБ Олександра Бортнікова, сина колишнього прем’єр-міністра Фрадкова, та сина першого заступника керівника офісу президента Кирієнка. Вони задіяні у корупційній політиці Кремля, тож мають розділити і біль, підсумував Байден.
“Допоки Росія обмірковує свій наступний крок, ми свій вже підготували. Росія заплатить ще вищу ціну, зокрема з додатковими санкціями. Хто, заради Бога, на думку Путіна дав йому право оголошувати так звані країни на територіі, що належала його сусідам”, – заявив лідер США.
Високопоставлений чиновник Білого дому на умовах анонімності повідомив, що наступні у санкційному переліку найбільші російські фінустанови “Сбєрбанк” та “ВТБ”, нові родичі путінських посіпак і обмеження на експорт. Навіть відключення від системи SWIFT залишається на порядку денному залежно від того, наскільки далеко зайде Путін.
Також у Білому домі заявили, що будь-які плани щодо зустрічі президентів США та РФ Джо Байдена й Володимира Путіна поки не обговорюються. Водночас Псакі прямо не виключила, що зустріч відбудеться в майбутньому, але сказала, що Байден не зустрінеться з Путіним, якщо Росія не деескалує ситуацію в Україні шляхом відведення військ.
“Ми ніколи не збираємося повністю зачиняти двері для дипломатії”, – сказала вона, однак додала, що “дипломатія не може бути успішною, якщо Росія не змінить курс”.
А от міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба напередодні провів зустрічі не лише із колегою держсекретарем Ентоні Блінкеном, але й із президентом Байденом. Домовлявся про конкретні аспекти збільшення військовоі та економічної та політичної підтримки.
“Стратегія накладання санкцій хвилями може бути ефективною, якщо буде тривати постійно. У президента Путіна не має бути й хвилини, щоб йому здалося, що це все, тиск досягнув стелі, а його більше не каратимуть. Цей тиск має зростати. Ми будемо дуже раді бачити нові санкційні укази”, – каже Дмитро Кулеба.
Від зустрічі із російським міністром Сергієм Лавровим, попередньо призначеноі на четвер, держсекретар Блінкен відмовився. Так само не бачить предмету для бесіди із Путіним Байден. Умовою для повернення за стіл переговорів із Росією у Вашингтоні називають деескалацію.
“Зараз ми бачимо початок вторгнення. Росія чітко дала зрозуміти: вона знехтувала дипломатією. Немає сенсу наполягати зараз. Я консультувався із партнерами. Всі згодні. Тож я направив листа міністру закордонних справ Лаврову і повідомив про це”, – наголосив Блінкен.
Сьогодні Генасамблея ООН проведе дебати на тему окупованих Росією українських територій. Ця дискусія була щапланована давно, але зараз набула особливого звучання. Участь у засіданні візьме міністр Дмитро Кулеба. Саме постійних членів Радбезу ООН із залученням Німеччини та Туреччини, українське МЗС хоче об‘єднати для переговорного процесу щодо повернення миру.