Віктор Ющенко знайшов містичний зв’язок між подіями в Україні та Грузії: “Це не могла бути зброя”.
Колишній український президент Віктор Ющенко на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook нагадав про події грузинсько-російської війни 2008 року. Сьогодні спогади про ті події актуальні, як ніколи.
“13 серпня 2008 над Грузією сходило сонце, проте його проміння освітило зовсім інший світ… У нашій колоні рухалося десь п’ятнадцять машин. Там були Президент Естонії Томас Ільвес, Президент Литви Валдас Адамкус, Президент Польщі Лєх Качинський, прем’єр Латвії Івар Годманіс і я. Ми їхали до Тбілісі… З іншого боку до грузинської столиці підступала російська армія. Було відчуття неясності. Неясно було, як будуть розвиватися події. Це була неординарна історія: чотири президенти і прем’єр їдуть до зони бойових дій.
Росіяни вже були під Тбілісі. Єдина думка була: ніщо не спрацює так, як ця моральна підтримка…”, – згадує Ющенко.
За спогадами політика, тоді делегація президентів “везла щось, що, можливо, не розгортало цей конфлікт назад, але, принаймні, могло його якось законсервувати”.
“Це просто не могла бути зброя. Часом не зброя війська зупиняє. Ми не везли зброю — тільки нашу солідарність. Те, що відбувалося у Грузії, було українським питанням. Це було питання нашого існування, питання нашої безпеки. Я розумів: сьогодні — Грузія, завтра — Україна”, – вважає він.
Ющенко впевнений, що тоді вони були готові до всього, навіть до російського полону.
“Звичайно, звучали голоси, що ніхто не може гарантувати повернення додому. Ми так і відповідали: значить, залишатимемося у Грузії — хай заарештовують чотирьох президентів і прем’єра. А такі речі у міжнародній політиці неприпустимі самі по собі, і той “переможний” наступ перетворюється на програш. Це була б поразка тих, хто наступає… Ми були готові встати перед танками без зброї, взятися за руки і сказати: треба вам чотирьох президентів арештовувати — арештовуйте, але знайте: ми зараз з грузинами, і ви далі не підете”, – додає екс-президент.
Він пригадує, що тоді ще президент Грузії Михайло Саакашвілі зателефонував йому у понеділок, 11 серпня, десь на 16-ту годину, вкрай схвильований і дуже небагатослівний.
“То була взагалі дивна ситуація, коли агресію розпочинає так звана миротворча сторона. В результаті Грузія опинилася сам на сам перед асиметричною формулою, де як “миротворець” виступає агресор і його маріонетки…”, – пише Ющенко.
Політик додав, що не до кінця адекватна реакція Європейського Союзу сприяла появі у Росії відчуття вседозволеності.
“Якби на події серпня 2008 року світ зреагував у більш жорстких оцінках — переконаний, у нас не було б через чотири місяці “газової” війни, яку першого січня розв’язала Росія по відношенню до України, а через тиждень — і проти самого Європейського Союзу”, – впевнений політик.