Не секрет, що Сили оборони України закріпилися на лівому березі Херсонської області. Експерти вважають, що українські військові здатні утримувати оборонні лінії на тимчасово окупованій території Херсонської області. Захисники розширюють зайняті позиції на лівому березі Дніпра. Однак незважаючи на великі втрати, противник не припиняє спроб вибити українські підрозділи із їхніх позицій.
Як розповів військовий експерт Павло Нарожний, першочергова ціль ЗСУ на Херсонщині – це відрізати та звільнити місто Олешки. Оскільки саме з Олешок російські окупанти ведуть постійні артилерійські обстріли по Херсону.
«Перша ціль – це Олешки. Все постачання до Олешок іде з населеного пункту Раденськ… Все постачання іде по цій дорозі. Цю дорогу вже, можна сказати, було перерізано. З Олешок ведуться постійні артилерійські обстріли по Херсону, Херсон дуже страждає саме від ударів артилерії ворожої. І тактична ціль, як я її бачу – це відрізати Олешки і звільнити Олешки. А стратегічна ціль – перешийок (у Крим)», — сказав Нарожний.
Російські війська відновили застосування бронетехніки на лівобережжі Херсонщини, при тому що раніше вони економили на цьому виді техніки. Про це повідомила керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк у ефірі телемарафону.
«На лівому березі… вони (росіяни, — ред.) наважились знову застосовувати техніку. До цього моменту вони все ж таки дуже на ній економили, оскільки втратили її досить багато», — сказала вона.
За словами Гуменюк, українські військові помітили протягом минулої доби спроби росіян проводити диверсійні та штурмові дії за підтримки бронетехніки.
«Отже, очевидно, що їм вдалося підтягнути туди певні резерви. Вони мали досить суттєві втрати: проводячи 13-19 штурмів на добу, вони зазнавали втрат кожного разу», – додала Гуменюк.
На півдні Запорізької області ворог із кількох сторін атакує Роботинський виступ. Українські сили утримують невелику ділянку першої лінії оборони РФ на північний захід від села Вербове, але на решті відрізку від Новопрокопівки до Вербового противнику вдалося трохи зрізати «сіру зону».
Тутешній плацдарм – невелика територія, десь 10 на 10 км, але критично важлива для того, щоб Сили оборони все-таки зуміли подолати «лінію Суровікіна» і остаточно закріпитися на передових рубежах.
«Останні пару тижнів росіяни сильно тиснуть, на деяких ділянках ми змушені відходити, проводити маневрену оборону. Учора наш Генштаб відзвітував, що повернули позиції в районі Вербового. Але, знову ж таки, йдеться про кількасот метрів, не більше. І я б зазначив непросту обстановку на захід від Роботиного. Там російські десантники намагаються взяти під контроль околиці села, щоб відрізати виступ і оточити наші штурмові загони», – описує ситуацію Селезньов.
Українські безпілотники ночами мінують дороги, а вранці добивають ворожу техніку та транспорт, скидаючи боєприпаси. Завдяки цьому чергова атака «в стилі Жукова» призвела до того, що 104 десантно-штурмова дивізія РФ втратила «унікальних фахівців».
Олександр Мусієнко бачить у цьому акт відчаю, оскільки ворог уже кілька місяців не може витіснити наші сили на правий берег.
«Для них цей плацдарм як кістка у горлі. Навіть Путін про нього згадував, казав, що там нібито невелика кількість українських військових, але забув додати, чому велика кількість російських військ нічого не може зробити. І командирів там міняли, там уже стільки всього сталося. Мені здається, у відчаї вони готові застосовувати будь-які практики», — зазначив він.
Щодо наших дій, то Сили оборони працюють у складних умовах, коли неможливо перекинути багато сил через Дніпро. При цьому є розуміння, що звідси перспективно розвивати наступ, заходити в тили і, крім того, це найкоротший шлях до Криму. Прямо зараз українські бійці знищують там якомога більше російських військ і не дають їм збудувати оборонні укріплення. Ймовірно — щоб за більш сприятливих умов зробити ривок далі, вглиб Херсонської області.