Російські окупанти усвідомлюють складність ситуації, тому наполегливо намагаються утримати Бахмутський напрямок за всяку ціну.
Раніше Бахмут був фактично захоплений окупантами, але в міру часу їм стає все складніше утримувати зайняті рубежі. Якщо українські сили оборони нарешті зможуть звільнити Бахмутський напрямок, це може призвести до значних змін на фронті, зазначає експерт Олег Жданов.
«Коли ЗСУ вдасться взяти місто і перекрити дорогу, що веде до Горлівки, це може мати серйозний вплив на логістику та постачання в окупованих територіях, включаючи Бахмут, Червону Гору та Соледар. Війська змогли б також завдати ударів по Соледару та Сіверську» — ділиться експерт.
Він також звернув увагу на те, що російські окупанти усвідомлюють складність ситуації і, бачачи перспективи України, наполегливо намагаються утримати Бахмутський напрямок за будь-яку ціну.
Втрата територій тут може спричинити тиск на фронті, оскільки російське населення розчарується у здібностях своєї армії після втрати Бахмута.
Також експерт нагадав, великого контрнаступу ЗСУ, про який усі говорили, так і не розпочалося. За словами Жданова, те, що відбувається на окремих ділянках фронту, – це насправді не масштабний наступ ЗСУ.
За словами воєнного експерта, таких «основних активних ділянок» уже п’ять. Але при цьому «це ще не масштабний наступ».
Після того, як наші війська частково зайшли до села Опитне під окупованим Донецьком, Сили оборони продовжують утримувати ініціативу на Авдіївському та Шахтарському напрямах.
За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), українські сили на ділянці Авдіївка-Донецьк провели обмежені наземні удари та просунулися вперед. Зокрема, неподалік Красногорівки.
Росіяни, у свою чергу, намагаються йти вперед біля Мар’їнки. Спікер об’єднаного прес-центру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун заявив, що їхні штурмовики щодня атакують від 10 до 15 разів.
Експерти проекту Deep State не фіксують жодних змін. За їхніми даними, спроби покращити тактичне становище безуспішні, а наша артилерія розносить ворожі спостережні пункти в районі Первомайського.
«На Мар’їнку тиснуть давно, але без особливого результату, незважаючи на те, що вона майже знищена і перетворилася на чергову «українську Хіросіму». Час від часу окупанти можуть там просуватися, хоча це просування по руїнах і взагалі не результат. Вони будуть і надалі намагатися, але я сумніваюся, що їм це вдасться», – розповів РБК-Україна Олександр Коваленко.
У районі Опитного ситуація дещо інша. Українські війська атакували раптово, змусивши росіян бігти. Проте закріпитись у населеному пункті не вдалося.
«Противник почав навалювати такою кількістю артилерії, що наші були змушені відійти на околиці Опитного і там закопатися в землю. Ворог постійно контратакує і хоче повернутися на позиції двотижневої давності. Бо йому ні до чого ситуація, коли наша армія фактично повертається впритул до передмість Донецька» , – зазначив Владислав Селезньов.
Не секрет, що у боях за Андріївку вдалося оточити та розгромити 72-у окрему мотострілецьку бригаду РФ. Ліквідовано майже всю піхоту разом з офіцерами, трьома комбатами та начальником бригадної розвідки.
А вже 17 вересня 80-та окрема десантно-штурмова бригада ЗСУ звільнила Кліщіївку. Начальник прес-служби Східного угрупування Ілля Євлаш наголосив, що це дозволить отримати плацдарм для подальшого наступу. Операція тривала кілька місяців.
Також Збройні сили України здобули проміжні успіхи на південь від Бахмута. Тут уже наш наступ йде по лінії Кліщіївка-Андріївка-Курдюмівка, і минулого тижня Сили оборони зайняли перші два населені пункти.