У п’ятницю, 18 червня, Офіс президента Володимира Зеленського продовжив “санкційний наступ” на олігархів. Цього разу вдарили по скандально відомому підприємцю та власнику Group DF Дмитру Фірташу.
Формально він отримав санкції за те, що його підприємства продовжують роботу на окупованих територіях і їх продукція може підживлювати російську оборонку. Насправді, це тільки частина загальної картини. Чому Банкова вдарила по олігарху, і чим ця історія в перспективі може загрожувати Володимиру Зеленському, детальніше в матеріалі “Апострофа”.
Експертне співтовариство сприйняло повідомлення про санкції проти Дмитра Фірташа і Павла Фукса в цілому без подиву.
“По Фірташу було очевидно, що рано чи пізно санкції будуть. Його титанові підприємства працюють в Криму – на окупованій території, під російською юрисдикцією. При цьому титан йде з українського боку. Плюс є розслідування американців по Фірташу. Як мінімум, дві причини для санкцій. Не виключені подальші дії стосовно бізнесмена. Наприклад, можливі кроки вбік демонополізації його положення на газовому ринку”, – зазначив в коментарі “Апострофу” керівник Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
Крім усього іншого, санкції – досить зручний інструмент нарощування президентського рейтингу. Суспільство прихильно приймає прості, але ефектні рішення: атаки на контрабандистів, лідерів кримінального світу, а також спроби приструнити олігархів і прийняття відповідного законопроекту. Адже суспільний запит на справедливість, який багато в чому і допоміг Володимиру Зеленському стати президентом, нікуди не подівся.
Те, що санкції не можуть бути введені проти громадян України (тільки якщо вони не фінансують тероризм), залишається за кадром. Головне, що народу подобається, як влада розправляється з різного роду “негідниками”. Офісу президента заради зміцнення політичних позицій доведеться нарощувати темп в цьому напрямку.
Кого можуть прихопити? Деякі експерти називають потенційною жертвою Зеленського п’ятого президента Петра Порошенка. Будучи одним з найбільш досвідчених і хитрих вітчизняних політиків, Петро Олексійович зрозумів куди дме вітер ще на самому початку війни Банкової з Віктором Медведчуком. В оточенні п’ятого президента всерйоз злякалися, що влада, вдаривши по медійним і фінансових активів Віктора Медведчука, переключиться на нього.
Тим більше, відомий нафтопродуктопровід опинився в руках персон, близьких до Віктора Медведчука, не просто так. Петро Порошенко, будучи президентом, не міг не знати про цю операцію. Щоб врятувати активи від можливих санкцій, Петру Олексійовичу довелося терміново “купувати” телеканал “Прямий”, який і так з ним пов’язували.
Прихильники п’ятого президента постійно дорікають владі в тому, що всі дії Банкової щодо олігархів (перш за все, санкції, наскоки на ОПЗЖ і законодавчі зміни) нібито спрямовані виключно проти Петра Порошенка. Хоча поки всі розслідування, в яких фігурує колишній “гарант”, не мали для нього істотних юридичних наслідків.
“Санкції проти Петра Порошенка – це з області публіцистики. Але що стосується закону про олігархів, то Петро Олексійович чітко підпадає під критерії, визначені в проекті. Його і раніше називали олігархом, поряд з Ринатом Ахметовим, Ігорем Коломойським, Віктором Пінчуком та іншими. Тому Петро Порошенко і його команда бояться цього законопроекту, розуміючи, які можуть бути наслідки”, – говорить Володимир Фесенко.
Для влади санкції стали свого роду політичним допінгом, але ризики для Банкової підвищуються з кожним днем.
“Ініціатива зараз на боці влади, але перевага Банковій умовна. Олігархи залишаються впливовими гравцями, союзники яких представлені в багатьох структурах. Ті, хто отримав санкції (Медведчук, Фірташ, Фукс й інші), можуть піти на тактичний союз з тими, хто ризикує потрапити під санкції. Таких чимало. Вони все ще здатні влаштувати Офісу президента вирвані роки. Віктор Янукович може розповісти в барвистих подробицях, як воно буває, коли проти тебе об’єднуються всі. Восени якраз закінчиться літнє політичне затишшя, знову стануть актуальними зростання тарифів ЖКГ, ринок землі, зрушення по Донбасу (адже Захід говорить, що альтернативи “Мінську” немає). Чорний лебідь може прилетіти звідки завгодно. Якщо влада замахнулася, то потрібно бити. Інакше їм буде погано”, – зазначив у розмові з “Апострофом” політичний аналітики Руслан Бизяєв.
А також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.