Наразі ситуація у Бахмуті вкрай складна – місто постійно потерпає від обстрілів, доріг практично немає, а люди, що там залишилися, чекають, поки ворог відійде подалі від міста.
Про це в ефірі Апостроф ТВ розповів боєць батальйону “Свобода” Ярослав Лисенко.
За його словами вулиці майже пустинні – місцевих жителів майже не залишилося, а надворі можна зустріти лише комунальників, які намагаються підтримувати хоч якийсь лад на дорогах, прибираючи великі дерева чи крупне сміття. Ті, хто залишився у місті, переховуються у підвалах та бомбосховищах і чекають, поки ЗСУ потисне ворога до самого Донецька.
“Бахмут, нажаль, стає схожим на Сєвєродонецьк та Рубіжне, коли кожна будівля зруйнована чи пошкоджена”, – наголосив військовослужбовець.
Він також додав, що ворог сконцентрував величезні сили біля Бахмутського, Опитного, намагається атакувати, але всі атаки відбиваються.
“У нас поки що немає завдання йти в контратаку і звільняти територію, але ми дуже успішно стримуємо ворога на цьому напрямку”, – резюмував Лисенко.
Також варто додати, що командування військ противника продовжує свої спроби «розрядити» ситуацію в районі Сватове, яка вже отримала стійку тенденцію до погіршення для нього. Пише експерт групи “Інфоспротив” Костянтин Машовець.
Окрім намагання «контр-атакувати» західніше та північно-західніше Кремінної, протягом останніх 2-х діб, противник почав атаки по напрямку Площанка – Макіївка, Площанка – Невське.
Очевидно, що його найближчою метою є «знаття загрози» виходу передових підрозділів ЗСУ на дорогу Р-66 на відтінку Червонопопівка – Піщане – Житлівка. Це було би «дуже неприємно» для УВ противника, яке зараз обороняє район Кремінної, і достатньо незручно для тих, хто окопався в районі Сватове (хоча, цим й так вистачає неприємностєй з інших «румбів»)…
Противник сконцентрував до 2-2.5-х «кадрових» БТГр (за нинішніми часами, це «вагоме» стадо, в основному зі складу 3-ї мсд 20-ї ЗВА), посилив його різного роду «парамілітарними» формуваннями, штибу «стрілецьких рот-батальйонів мобілізаційного резерву лнр» (точніше – їх рештками), а також «штурмових загонів пвк вагнер» та «вцілилими» з загонів БАРС-у, ну й спробував вдарити український тактичній групі, яка зараз веде на ближніх підступах до цієї рокадної дороги жорсткі зустрічні бої у лісах західніше Житлівки та Червонопопівки… у ії лівий фланг.
І хоча бої на даний момент на цій ділянці ще тривають, вже вчора на ранок стало очевидним, що а ні в Макіївку, а ні в Невське противнику пробитися не вдалося (так, за певною, але достатньо сумнівною інформацію, окремим російським підрозділам – до піхотного відділення, штурмової групи, таки вдалося «інфільтруватися» на східну околицю Макіївки і навіть зайняти розташовану там сільраду, однак, якщо це навіть відповідає дійсності, то й в такому разі, це кардинально нічого не міняє).
А загалом, за великим рахунком, я не думаю, що ця «несподівана» ескапада противника доставить українським військам на цьому напрямку особливих незручностей. Причому, навіть просто тому, що російське командування при плануванні та організації бойових дій своїх військ, знову не врахувало особливості РЕАЛЬНОЇ, а не видуманої ним же самим, ситуації в даному районі…
Адже, навіть другокурснику будь-якого командного військового училища зрозуміло, що «залазити» ударною тактичною групою у виступ, оточений з 3-х боків позиціями противника та й ще намагатися звідти «атакувати» у напрямках, які розходяться у різні сторони, є достатньо сумнівною, з точки зору доцільності та наслідків, ідеєю…
На Бахмутському напрямку, судячи зі всього, противник стикнувся із «обставинами», які ним були раніше «не передбачені». Північніше міста (Соледар – Бахмутське), «ударна тактична група» (в основному з підрозділів «мобілізаційного резерву» 2-го АК, підсилених декількома «штурмовими, чистА кАнкретными» взводами пана Прігожина), досягнувши гіпсового кар’єру та заводу «Кнауф» була вимушена зупинитися і навіть місцями відійти…
В свою чергу, на східній околиці самого Бахмуту (напрямок Покровське – вул. Патріса Лумумби) противник так й не спромігся просунутись далі перехрестя доріг М-03 – Н-32. Хоча, кажуть, що до Бахмутського міського сміттєзвалища та вулиці Максименка вони доповзали, і навіть місцями залізли у приватний сектор у південно-східній частині міста…
Тут, в основному діють підрозділи пвк «вагнер» (причому, як «розхідний матеріал» з числа засуджених, так й «елітні профі» за зарплату…).