Боєць Національної гвардії України Харитін Старський, який є учасником ООС, справив фурор в мережі сильним текстом про те, за що на Донбасі воюють українські захисники.

Він опублікував його на своїй сторінці у Facebook і всього за кілька годин зібрав більше 400 лайків, понад 100 репостів і близько трьох десятків коментарів.

Своє звернення Старський почав з дитячих спогадів про те, як на початку 90-х його батько, офіцер ЗСУ привіз додому зйомки з колишньої Югославії.

“На тих кадрах було чимало страшного, але мені найбільше запам’яталися боснійські діти, які гралися на зруйнованих русскоміром вулицях. Саме так, зародки русскоміра існували вже тоді, це були так звані “російські добровольчі загони” – РДО, які воювали разом із сербськими четниками. До початку війни багато наших патріотів наївно захоплювалися сербами, поки вони не приїхали вбивати українців на Донбасі, як вони вбивали боснійців”, – пише захисник України.

За його словами, будучи ще дитиною, він дивився кадри зі своїми боснійськими однолітками, які грали відстріляними тубусами від РПГ-22 у спаленому Сараєво, і гнав від себе думки про те, що така ж війна, страшна війна в самому центрі сучасної, цивілізованої Європи може спалахнути і в Україні.

“Саме тому мені так дико сприймати те, що відбувається на вулицях прифронтових міст. Коли п’єш каву, а навколо тебе спокійно гуляють мами і бабусі з дітьми.

І все б нічого, але в декількох кілометрах від вас працюють російські “Утьоси”. Голосно розривається російська міна, яку разом з іншими “крупами” і “макаронами” привезли бойовикам в білому гумконвої “турботливі” мишебратья.

Літня бабуся, у якої грає малий в яскравій помаранчевій куртці, лише на мить з тривогою озирається на звук прильоту, але повільно йде далі. Вони вже давно звикли. Я не можу звикнути”, – поділився своїм криком душі Старський.

Воїн нагадав, що те ж саме він бачив на боснійських зйомках і розуміє одне: бойовики нікуди не зникнуть, російський терор не минеться сам собою.

“Єдиний правильний спосіб боротьби з терористами – це відправити їх в рідну Астрахань або Йошкар-Олу в рефрижераторі, всіх до єдиного, тому що саме так працює визвольна війна. Я не хочу, щоб діти чули розриви російських мін, і я не хочу, щоб їх знову виховував русскомір. Адже ми досі вигрібаємо його наслідки – тут, на війні”, – впевнений захисник України.

Крім того, він підкреслив, що українські воїни ніколи не були загарбниками, і що б там не казали ворожі медіа, вони – захисники, тому правда на їхньому боці.