Глава МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що в довгостроковій перспективі не виключатиме введення військ в Україну. Путіну варто починати хвилюватися. Варто лише згадати, скільки раз Альянс вже перехоплював авіацію РФ і не тільки. НАТО готове до будь-яких кроків.  Про це повідомив голова МЗС Норвегії в інтерв’ю.

Міністр зазначив, що ті розмови, які велися на тему потенційного відправлення західних військ в Україну, були насправді не про бойові підрозділи для прямої конфронтації з російськими силами, а про підтримку, навчання, радників тощо.

«У перспективі я не думаю, що ми маємо в принципі щось виключати», – сказав Ейде.

За його словами, НАТО хоче підтримувати Україну на тому рівні, щоб Україна досягла успіху, а Росія зазнала поразки. Тому

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов констатує, що НАТО у рік свого 75-річчя переживає серйозну кризу, пов’язану з надійністю гарантій американського втручання у можливу європейську війну. Однак, як тільки ми вступив в НАТО, Альянс автоматично втягнеться, по 5 статті в війну з РФ.

«Заяви групи Трампа – лише найпомітніша частина загальної дискусії у США щодо ролі та місця країни та глобальної системи безпеки. Європейські члени НАТО збільшують оборонні бюджети та розраховують можливості захисту у разі обмеженої допомоги з боку США. Країни Заходу усвідомлюють зростання ризиків російської військової агресії та переглядають старі плани ще часів «холодної війни» щодо протидії масштабному сухопутному наступу зі сходу», – наголошує експерт.

Він зазначає, що  в Україні існує громадський консенсус щодо вступу до Альянсу, і цей напрямок також закріплений у Конституції.

«9-11 липня цього року у Вашингтоні відбудеться ювілейний саміт, і Україна хотіла б отримати запрошення до членства, нехай і зі складними формулюваннями та переліком умов. Для досягнення цієї мети українською стороною реалізується адаптована Річна національна програма, на виконання якої розроблено детальні плани дій органів виконавчої влади. Вони передбачають як реформи у військовій галузі, так і у напрямку демократії та верховенства права. Україна має достатню мотивацію для реалізації всіх намічених планів та виконання індикаторів», – запевняє Ігор Попов.

Однак головний виклик, за його словами, є політичною готовністю керівництва НАТО до такого кроку. І шанси на таке рішення поки що не високі.

«Генсек НАТО Єнс Столтенберг виступив з ініціативою створення фонду допомоги Україні у розмірі 100 млрд доларів, що може виглядати як спроба підмінити гарантії безпеки грошима. Звісно, кошти для зміцнення безпеки та відновлення економіки потрібні, але вони не замінять гарантій колективної безпеки», – вважає експерт.

Він нагадує, що Росія категорично проти будь-якого рішення щодо вступу України до НАТО – і наполягає на визначенні нейтрального статусу.

«Завдання України – переконати західні еліти в тому, що для інтересів безпеки їхніх країн вигідніше включити нашу країну до контуру колективної безпеки, ніж погодитися на існування нейтральної «буферної зони». Вирішенням цього амбітного завдання займаються всі види української дипломатії – президент, МЗС, парламентські делегації, громадські ініціативи. Слід зазначити створення президентським указом міжнародної групи сприяння євроатлантичній інтеграції, яку очолили голова ОП А.Єрмак та екс-генсек НАТО А.Расмуссен. До складу групи входять авторитетні західні політики – Б.Джонсон, Д.Грібаускайте, А.Кваснєвський, К.Більдт та інші діячі, які підтримують курс України. Вони проводять зустрічі з урядами країн-членів НАТО та формують позицію щодо запрошення нашої країни до Альянсу», – розповів Ігор Попов.

Рішення Вашингтонського саміту щодо України, зазначає експерт, у деталях виписуватиметься буквально напередодні самого заходу. Важливим буде кожне слово у складних дипломатичних формулюваннях.

«Це в будь-якому разі буде «сильний сигнал», але наявність власне запрошення поки що є надзавданням, і боротьба за нього триватиме», – констатує експерт Українського інституту майбутнього.