Другий тур виборів глави міста відбудеться в Сумах 15 листопада. Більшість брали участь у виборах сумчан віддали свої голоси за чинного мера міста Олександра Лисенка. Він йшов на вибори від партії ВО "Батьківщина" і набрав за результатами 45,66% голосів. Конкуренцію у другому турі виборів мера йому складе представник партії "Воля народу" Анатолій Єпіфанов, якого підтримали 13,56% виборців. Що відомо про цих людей і що можна очікувати?
Вибори: Підсумки голосування
Результати місцевих виборів у Сумах в 2010 р, показали, що більшість виборців підтримують регіоналів, які отримали половину всіх депутатських мандатів (50 із 100). На другому місці була "Батьківщина" з 23 представниками, третє місце займали "Фронт змін" та "Рідне місто" з 6 депутатами від кожної політичної сили. Крім них, в обласну раду також увійшли 5 членів КПУ, 3-від "Сильної України", 2 – від руху "За Україну! ", по 1 представнику від "Єдиного центру", Соціалістичної партії України, Народної та Аграрної партій, Партія промисловців і підприємців України.
До міської ради в результаті виборів у Сумах пройшли 5 політичних сил. Це ВО "Батьківщина", яка отримала 36 місць, "Рідне місто" з 24 представниками, Партія регіонів – 9 депутатів, "Фронт Змін" з представниками 5 і 2 комуністи.
У передвиборній гонці за посаду мера переміг Геннадій Мінаєв від "Рідного міста".
Але події 2014 р. призвели до того, що голова міста, який був обраний в 2010 р., подав у відставку. Навесні були проведені позачергові місцеві вибори в Сумах. 25 травня 2014 року сумчани знову обирали мера з 13 кандидатів.
Підсумки місцевих виборів в Сумах були оголошені 29 травня. Перемогу на них здобув виконуючий обов'язки міського голови, секретар міськради Олександр Лисенко. Він набрав 41,07% голосів, друге місце було у екс-заступника голови Сумської облради Сергія Клочка, який набрав 20,66% "за". Замикав трійку лідерів начальник Департаменту містобудування та земельних відносин Анатолій Жук з 11,81% голосів виборців. Всі інші кандидати не змогли подолати навіть 3-відсотковий показник.
Вибори мера в Сумах в 2015
Соціологи кажуть, що місцеві вибори 2015 в Сумах будуть, ймовірно, досить передбачувані із-за політичної пасивності міста. Серйозні політики, які могли б протистояти чинному мерові, у списку ймовірних кандидатів не значаться. Конкурентами, які можуть "зіграти" на тлі введених у стан колапсу комунальних служб і часто неграмотного освоєння бюджетних коштів, найчастіше називають звільненого навесні керівника Департаменту містобудування Анатолія Жука, відомого з попередніх виборів, Дмитра Лантушенка, який на даний момент керує управлінням молоді та спорту Сумської ОДА та Сергій Клочко, відомий у Сумах чиновник, який позиціонує себе як господарника поза політикою.
Суми віддали Юлії Тимошенко?
За оцінками навіть найнепримиренніших опонентів лідер місцевої "Батьківщини" Олександр Лисенко залишається цілком реальним кандидатом на переобрання
Море безгосподарності, недолугості та дешевого піару з боку діючого мера Сум все ж таки не стали приводом для суттєвого зниження його рейтингу.
Олександр Миколайович Лисенко був обраний міським головою Сум більше року тому, після того, як його попередник Геннадій Мінаєв, не добувши свій другий термін, склав повноваження. «Самолюструвався», як сказав екс-очільник, який прийшов до влади у місті у далекому 2005-му на хвилі Помаранчевої революції, але був зметений Революцією Гідності.
Актив
Лисенко, який виплив саме на подіях півторарічної давнини і небажанні Мінаєва боротись за владу, гратиме на майбутніх мерських виборах одну з головних ролей.
В активі у діючого мера доволі потужний адмінресурс. На його перемогу працюватиме вся комунальна сфера міста. За допомогою підрозділів міськради і комунальних підприємств, діючий мер в силі достукатись практично до кожної сумської оселі.
Але в його руках є ще один потужний інструмент – бюджет міста. Цього року, на відміну від попередніх, міська влада контролює більш ніж 200-мільйонний бюджет розвитку. Тоді як у попередні роки мер міг розраховувати лише на пару десятків мільйонів, які, до того ж, проходили через казначейство із значними потугами. Саме цю кількасотмільйонну прибавку до бюджету, яку спричинили минулорічні зміни до бюджетного законодавства, діючий мер кидає в топку майбутньої перемоги. (Звісно, за виключенням "накладних" розходів на задоволення забаганок неконтрольованої Лисенком частини міської ради, яку потрібно «підгодовувати» заради "правільного"розподілу бюджетних коштів.
Заме за ці кошти нині кладуть плитку у дворах, ремонтують дахи, встановлюють "іменні" дитячі майданчики, купують тролейбуси, роблять ремонти у школах та лікарнях… Неабияку підтримку надає мер і приватним засобам масової інформації. Це зрозуміло з того, яка кількість журналістів, операторів та фотографів супроводжують мера під час навіть найнезначніших піар-акцій на кшталт сумнівного щодо результативності "зариблення" озера Чеха "двома відрами" малька.
Така медіа-активність очільника міста вирізняє його з-поміж інших кандидатів, які або не мають фінансового ресурсу для цього, або сумніваються у тому, що вибори таки відбудуться і не поспішають вкладатися у передвиборчу кампанію.
Пасив
Головне, що гратиме проти Лисенка на цих виборах – комуналка, яка "зайшла" у стан колапсу. Спочатку через бажання "помножити на нуль" комунальний мега-жек "Сумижитло", який асоціюють з попередниками нинішньої влади, а потім просто через господарську недолугість і, видається, нерозуміння "куди бігти", комунальна сфера міста опинилася у замкнутому колі. Ніхто з нині присутніх на ринку обслуговуючих організацій не мають права вимагати у співвласників більше ніж 1200 багатоквартирних житлових будинків платежі на свою користь. Тобто люди можуть "тупо не платити", що вони з успіхом і робитимуть. Це матиме катастрофічні наслідки для міста. І багато що залежатиме від того, коли ці наслідки стануть наочними: до чи після голосування.
Анатолій Єпіфанов
У січні 1989 року обраний головою Сумської міської Ради народних депутатів. У 1992 р був призначений Представником Президента України в Сумській області. У 1994р. обраний головою Сумської обласної Ради народних депутатів. У 1991 р отримав ступінь кандидата економічних наук. У 1994 р захистив дисертацію на тему Механізм стабілізації економіки регіону в умовах регіоналізації управління та посилення господарської самостійності (на прикладі Сумської області) і отримав вчений ступінь доктора економічних наук. Професор. У жовтні 1995 року обраний дійсним членом академії будівництва. У березні 1996 р призначений ректором Української академії банківської справи.
КОМПРОМАТ
Необхідно відзначити, що за час правління Анатолія Єпіфанова в пресі фактично не з'являлося ніяких чуток про корупцію, пов'язаних з його прізвищем. Виняток склав лише один гучний випадок використання влади у своїх цілях. Як відомо, Анатолій Єпіфанов є ректором-організатором Сумської академії банківської справи. Намагаючись розширити площу свого дітища, пан Єпіфанов свого часу видав розпорядження, згідно з яким головний корпус Сумського аграрного університету переходив у володіння академії. 1600 студентів агрономічного та економічного факультетів університету мали переїхати на околицю Сум, де для них повинні підготувати нові навчальні корпуси. Восени 1997 року, підкоряючись цим розпорядженням, студенти залишили обжиті приміщення і попрямували за вказаною адресою. Однак, обіцянки вчасно здати нові корпуси залишилися не виконаними, в результаті чого студенти у люті морози були змушені вчитися в теплицях, сауні, і т.п. не призначених для занять приміщеннях. Після Різдвяних свят, підігріті близькою сесією, студенти-аграрії, озброївшись ломами і кирками, повернулися в стіни рідного вузу. Інструментарій застосовувався ними для руйнування стіни, яка відділяла ту частину корпусу, яка ще залишилася в розпорядженні університету, від тієї, де вже був зроблений євроремонт для майбутніх банкірів. Правоохоронні органи обмежилися лише спостереженням за цим захопленням, оскільки не дивлячись на видане розпорядження, головний корпус все-таки належав до загальнодержавної власності та його справжнім господарем залишався університет. Зрештою сторони підписали договір, відповідно до якого обласна державна адміністрація повинна була станом на 1 травня підготувати новий корпус для занять агрономів та економістів. Однак через тиждень вийшла постанова Кабінету міністрів України про передачу головного корпусу банківській академії, яке фактично викинуло на вулицю 1600 студентів, тому що для завершення будівництва нового корпусу з необхідних 2 мільйонів гривень обласною адміністрацією було виділено лише 400 тисяч гривень. Оголосивши безстроковий страйк з 5 березня 1998р., студенти вийшли на головну площу Сум, біля будівлі обласної державної адміністрації, з плакатами Наша аудиторія – майдан Незалежності!, домагаючись відставки Анатолія Єпіфанова. Ці події мали свої відгомони не тільки в Сумській області, але так само по всій Україні. Зокрема про це писала центральна преса, наприклад, газета День від 12 березня 1998р. Ці події, а також результати виборів, відповідно до яких партія влада не пройшла в області 4-х відсотковий бар'єр у Верховну Раду, і навпаки, вражаючий успіх Прогресивно-соціалістичної партії України – 2-е місце після Комуністичної партії України, що відповідає 20.9 % голосів виборців, підштовхнули Анатолія Єпіфанова подати заяву про відставку з посади голови обласної державної адміністрації, не дивлячись на те, що він отримав урядову телеграму, підписану особисто Леонідом Кучмою, вітання його з обранням його на посаду голови Сумської обласної Ради народних депутатів. Леонід Кучма відставку Анатолія Єпіфанова прийняв (указ № 440/98 від 08 травня 1998р.), а на його посаду призначив Марка Берфмана, який раніше був 1-м заступником Єпіфанова в обласній державній адміністрації. Це призначення практично не змінило розстановку політичних сил в області, вся влада в якій фактично залишалася у Анатолія Єпіфанова. Такий стан справ в області, де проживає близько мільйона виборців, не міг влаштувати Леоніда Кучму, якому потрібен був губернатор, здатний впливати на розстановку політичних сил в регіоні. Якщо врахувати, що Сумська область є вотчиною одного з головних суперників Кучми на президентських виборах в кінці 1999р. – Наталії Вітренко, то можна припустити, що такий чоловік був потрібен Кучмі негайно. Тому, 30 березня 1999р. в Сумській області знову був змінений губернатор. На цей раз ним став лідер ЛПУ, екс-губернатор Донецької області, народний депутат України – Володимир Щербань. Новий губернатор відразу ж почав міняти кадрову політику області, призначаючи на ключові посади нових людей (переважно з Донецька). У першу чергу були замінені керівники всіх силових структур, після чого, виступаючи на одній з прес-конференцій, Володимир Щербань заявив, що всіх тих керівників, які не захочуть прийняти стиль його керівництва, він задушить в обіймах. Не дивно, що на грунті кадрових змін у Анатолія Єпіфанова виник серйозний конфлікт з новим головою обласної державної адміністрації. Керуючи областю близько восьми років, Анатолій Олександрович жодного разу не стикався з подібною ситуацією. За короткий час Щербань замінив всіх його людей на ключових постах в області, позбавивши його тим самим реального впливу на регіональну владу. Усвідомивши, що більш не має всієї повноти влади, Анатолій Єпіфанов 22 червня 1999р. подав заяву про відставку з поста голови обласної Ради народних депутатів, мотивуючи своє рішення небажанням створювати протистояння різних гілок влади в регіоні напередодні виборів, що наближаються. Тепер, відійшовши від державних справ, Анатолій Єпіфанов, за його словами, збирається серйозно зайнятися науковою та викладацькою діяльністю в своєму творінні – Сумській академії банківської справи, заслуженим ректором якої він є, але, як бачимо, мерська діяльність йому теж до душі.