На 80-річну матір голови Конституційного суду України оформлена квартира в елітному житловому комплексі “Новопечерські липки”, яка зараз приблизно оцінюється в 20 мільйонів гривень. В той же час теща очільника КСУ володіє заміським маєтком за майже 5 мільйонів.

Про це йдеться в розслідуванні телепрограми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

80-річна Галина Тупицька, що зареєстрована в Черкаській області і найімовірніше є матір’ю очільника КС, з 2013 року значиться власницею чотирьохкімнатної квартири у житловому комплексі “Новопечерські липки”. Її площа – 216.5 квадратних метрів, а орієнтовна вартість – близько 700 тисяч доларів або ж 20 мільйонів гривень.

В електронній декларації самого Тупицького ця нерухомість вказане як місце “періодичного перебування”. Цікаво, що навіть зважаючи на високу офіційну зарплатню суддів і голови КС, Тупицькому для купівлі такої квартири довелося б працювати чотири роки, не витрачаючи.

Дорога нерухомість є і у тещі очільника Конституційного суду Лариси Колпаченко. Так, у 2018 році жінка стала власницею кількох земельних ділянок і маєтку на понад 200 квадратних метрів у Василькові. Орієнтовна вартість такої нерухомості нині становить близько 5 мільйонів гривень. Цікаво, що у 2019-му власником земельної ділянки поруч став і сам Тупицький. Нині земля тещі і очільника КС – по суті одна територія з маєтком, дитячим майданчиком, штучним озером. Але попри це в декларації судді ця нерухомість не відображена.

Разом з цим Олександр Тупицький у електронній декларації також вказує, що орендує будинок на території “Будинку відпочинку “Конча-Заспа” – це територія закритих державних дач, куди нещодавно переїхав президент Володимир Зеленський. Адресою ж реєстрації Тупицького вказано маєток у котеджному містечку “Коник” на Жуковому острові в Києві. Власником вказана стороння особа. Будинок такої площі тут може коштувати понад мільйон доларів або ж близько 30 мільйонів гривень.

28 жовтня на сайті Конституційного суду було опубліковане рішення, відповідно до якого фактично блокується робота Національного агентства з питань запобігання корупції в напрямку контролю статків державних службовців і їхнього покарання за неправду в деклараціях та непояснення набутих активів. Реєстр електронних декларацій припинив свою роботу з вечора 28 жовтня.

Президент Володимир Зеленський, скликавши засідання РНБО, вніс до парламенту проєкт рішення щодо по суті розпуску Конституційного суду, а Кабмін розпорядився відновити роботу реєстру декларацій. Ці рішення виглядають доволі сумнівними з юридичної точки зору. Тож станом на сьогоднішній день взагалі важко зрозуміти чи повинні службовці публічно звітуватися за свої доходи і витрати, чи “живими” лишаються справи Національного антикорупційного бюро і чи лишається хоча б якесь покарання за недостовірне декларування.