Ігри з часом позначаються на здоров’ї
Історики стверджують, що ідея переводити годинник вперед-назад належить Бенджаміну Франкліну. Наприкінці XVIII століття він порахував, внаслідок збільшення світлового дня лише на одну годину можна було б зекономити понад дев’яносто мільйонів свічок. Щоправда, у такий спосіб економити на освітленні людство почало лише під час Першої світової війни, передає Корупція.Інфо
Популярне: І не боїться… Надія Савченко розповіла сенсаційну інформацію про Юлію Тимошенко
Японці довгожителі, бо не граються з годинником
В міру розвитку цивілізації економічний ефект “літнього” та “зимового” часу дедалі меншає, позаяк на освітлення тепер витрачають лише дещицю електроенергії. Значно більше її споживає техніка, що працює у цілодобовому або близькому до цього режимі: холодильники, бойлери, комп’ютери, пральки тощо. Вчені багатьох країн порахували, що мінуси від гри з годинником значно перевищують плюси. Внаслідок розбалансування діяльності організму людини після чергового переведення годинника зменшується її працездатність, погіршується самопочуття, а сукупно це спричиняє суттєве зменшення ВВП. Відтак у багатьох країнах від переведення годинника цілком відмовилися (з держав колишнього СРСР першою це зробила європеїзована Естонія). А, наприклад, у суперрозвинутій Японії з часом взагалі ніколи не гралися.
– Цілком імовірно, що це є однією з причин, чому тривалість життя у Японії є найбільшою у світі, – каже доктор наук, член-кореспондент АПН України, завідувач кафедри медичної біології та генетики Буковинського медичного університету Василь Пішак. – Хоч би якою здоровою була людина, переведення годинника, безумовно, позначається на діяльності її організму. Наш внутрішній біологічний годинник перестає синхронізуватися із зовнішнім часом, виникає збій, так званий десинхроноз, який може мати різноманітні негативні наслідки.
Внутрішній годинник – це третє око
Мудра природа потурбувалася про своєрідний механізм, котрий регулює активність організму людини у різний час доби. Цим регулятором є шишкоподібна залоза, розміщена у корі головного мозку (її ще називають "третім оком"). Через очі до неї надходять світлові імпульси із зовнішнього середовища і залежно від цього залоза продукує більше чи менше гормонів, які впливають на діяльність цілого організму.
Хоча "зимовий час" додає годину вранішнього сну, він підштовхує до депресії
Шишкоподібна залоза виробляє гормон мелатонін, котрий значною мірою координує роботу інших залоз внутрішньої секреції. Що менше світла потрапляє у шишкоподібну залозу, то більше мелатоніну вона виробляє. Як наслідок, сповільнюється швидкість біохімічних реакцій, знижується температура тіла і людину хилить до сну. Інший гормон шишкоподібної залози – серотонін, впливає на емоційний стан людини та відповідає за властивий усім живим істотам інстинкт самозбереження. Зниження його рівня часто веде до депресії. Ось чому темної ночі або вдень у темному місці пересічну людину зазвичай охоплює неспокій, у неї з’являється відчуття незахищеності.
На кафедрі В. Пішака пов’язані з хронобіологією дослідженнями проводять з середини 70-х років минулого століття. Зокрема, вчені з’ясували, що перші прояви десинхронозу, спричиненого переводом годинника, проявляються змінами у крові. Ще людина почувається бадьорою й здоровою, а кров уже "сигналить", що в організмі не все гаразд. Буковинські науковці відкрили також два гени, відповідальні за фотосинхронізацію організму. Тобто, бездумне переведення стрілок годинника може позначитися навіть на генетичному рівні.
Якщо хочете спати – спіть
На жаль, голос науки про те, що не потрібно гратися з часом, наразі не чують. Дарма. Бо переведення годинників позначається не лише на психологічно-емоційному, а й фізичному стані людей. Оскільки організм не може враз перелаштуватися на інший біоритм, людина стає дратівливою, млявою, швидше втомлюється. У неї може погіршитися сон, у хронічно хворих загострюються болячки.
А перехід на "зимовий" час небезпечний ще й розвитком депресивних станів, що може стати навіть причиною самогубств.
Як же бути, бо експериментів з часом не уникнути?
Насамперед, прислухайтеся до потреб організму, каже В. Пішак. Доведено, що адаптація до нового часу триває від десяти діб до місяця, тому бодай тиждень себе попестіть. Більше спіть, зменшіть фізичне та психологічне навантаження, за можливості відкладіть на потім якісь справи (зокрема, школярів у цей час не варто перевантажувати домашніми завданнями і відмінити контрольні). Зважаючи на ризик розвитку депресії, збагатіть меню "сонячними" фініками, хурмою та родзинками, піднімайте настрій тим, що приносить вам радість.
