42-річна Анастасія Шевців із Дрогобича на Львівщині чотири роки винаймає квартиру в італійському місті Неаполь. Працює покоївкою в місцевому готелі.
За квартиру-студію на 24 "квадрати" платить 300 євро. Ще 50 віддає за інтернет. 100 євро коштує водопостачання, електроенергія та вивезення сміття.
— В Італії суворі правила винайму квартири, — каже Анастасія. — Треба виробити реєстраційний номер у податковій. Без нього орендодавці не підпишуть договір. Італійці неохоче здають житло іноземцям. Я зверталася до маклерів, платила 300 євро. Оплату беруть, як знайдуть потрібний варіант. А це може тривати кілька місяців. Якщо господар попросить з'їхати орендарів раніше, агентство безкоштовно пропонує нове помешкання.
Потрібно підписати договір найму щонайменше на рік, оплатити проживання за перший і останній місяць. Родин із дітьми беруть неохоче. Італійці — віруюча нація. Вони не можуть виселити таких квартирантів. Навіть, якщо ті їм заборгували за кілька місяців. Переживають, що осудять сусіди чи священик. Тому намагаються не здавати житло родинам із дітьми. Винаймачам із тваринами не відмовляють. Потрібно показати ветеринарний паспорт із щепленнями.
Квартири в Італії не мають центрального опалення. Узимку температура в приміщенні падає до +17–18°C.
— Холодно так, що зуб на зуб не попадає. Електрообігрівачі накручують по 150 євро за місяць. Якщо щось поламалося чи не працює, звертаюся в агентство. Там вирішують питання. Власників бачила, коли підписували договір. Кошти їм переказую на картку.
