Солом'янський суд перекрив НАБУ доступ до «амбарной книзі» ПР і повернув чесне ім'я «сениному гаманцю», повідомляє Корупція Інфо
Схоже, ця музика буде вічною. Пройдуть роки, в черговий раз зміниться уряд, Гройсман залишиться без тещі, Порошенко нарешті-то продасть липецьку фабрику (а потім купить і ще раз продасть, але вже дорожче), Юлія Тимошенко знову придумає собі нову зачіску… загалом, все тече, все буде змінюватися, але заголовки «N-ський суд не дав перевірити «чорну бухгалтерію» Партії регіонів» будуть всі так само актуальні. Ось така довгограюча платівка: наша пісня гарна – починай спочатку.
Загалом, справи про «книзі живота» регіоналів із самого початку було призначено стати нетлінкою: надто важкий вийшов документик. Навіть незважаючи на те, що досі сам чорт не розбере: чи обмежується він манускриптами імені Лещенко та Тропака або десь по світу гуляє ще й третя, поки невідома науці частина. І прізвищ в ньому багато, та цифр навпроти цих прізвищ до хренища, а суми, які складають ці цифри, і зовсім з категорії «та коли ж ви вже лопнете».
Так що ця амбарна книга спочатку мала всі шанси залишитися таємницею століття, а перевіряючі її органи – кимось на кшталт агента Малдера, який кожну серію бігає за зеленими чоловічками, але в кінці неодмінно профукує зібрані докази під гнітом обставин непереборної сили. І так двісті епізодів поспіль.
Так воно вийшло і цього разу. Солом'янський суд (Печерський вже давно вийшов з моди: останнім часом у нас в тренді Солом'янка) відмовив НАБУ в доступі до інформації з рахунку виборчого фонду ПР у «Першому українському міжнародному банку».
За інформацією НАБУ, на цьому рахунку в регіоналів повинно було лежати 322,5 мільйонів гривень. Так воно чи ні – ми в осяжному майбутньому не дізнаємося, бо суд вирішив, що детектив НАБУ не довів, що інформація про рахунок може бути використана як доказ у розслідуванні. Плюс копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, яку надав все той же детектив, виявилася не завіреною належним чином. Так що судді помахали НАБУ ручкою та побажали успіхів… в якому-небудь іншому розслідуванні.
До речі, трохи раніше стало відомо, що Солом'янський суд зарізав доступ до рахунків «Союзу молоді регіонів України» («молодіжка», судячи по записах в книзі, отримала від старших товаришів близько 58 мільйонів гривень). Причини ті ж: копія завірена неправильно, доказів, що в рахунку «молодіжки» НАБУ лізе не з особистої цікавості, детектив не надав… загалом, гуляй, Вася!
Тут напрошуються відразу два рівноймовірно припущення: або НАБУ (з умислом чи без умислу) поставило займатися справою «чорної бухгалтерії» дебіла, який навіть копію з Єдиного реєстру правильно оформити не в змозі, або, якщо перефразувати слова старої пісні, «моя юстиція мене береже». А берегти там є кого – навіть якщо відкинути Манафорта, настільки невдало злитого влітку то Лещенко, то есбеушниками, то самим НАБУ, то все одно залишиться безліч цікавих особистостей з не менш цікавими грошима. І навіть якщо ці особи перебувають зараз, так би мовити, «в нетях», то сваритися з ними все одно не резон. Бабло – це, знаєте, штука серйозна і при правильному й дбайливому поводженні з бабловладельцем обіцяє багато приємних бонусів, а суддя теж людина і красиво жити хоче…
До речі, в той же день, 12 січня, промайнула ще одна новина: все той же Солом'янський суд (ми вже говорили – вкрай популярний заклад…) зобов'язав НАБУ закрити справу Мартиненко. Те саме, що про «Енергоатом» та хабарі. Тут, щоправда, є певні непорозуміння: через три години, після того як адвокат Мартиненко заявив про закриття справи, офіційний сайт НАБУ вивісив спростування – мовляв, шоу триває, ніхто не забутий, ніщо не закрито.
Але вже до вечора прес-служба «Сениного гаманця» завдала удару. «НАБУ спекулює громадською думкою, використовуючи складні для розуміння пересічному громадянину юридичні термінології. Детективам НАБУ точно відомо, що фактично і юридично рішення суду від 11.01.2017 змушує їх припинити провадження щодо Мартиненко. Просто чинне процесуальне законодавство визначає єдину форму судового рішення про зобов'язання закрити кримінальне провадження – саме так, як написано в постанові Солом'янського районного суду», – заявив адвокат Мартиненко Петро Бойко.
Найцікавіше, що жодна з протиборчих сторін точне формулювання цього самого постанови так і не озвучила. Мабуть, із вищезазначеного побоювання, що публіка – дура і «складні юридичні термінології»ТМ не зрозуміє. А що, в принципі, дуже зручно: те, що справа Мартиненко – черговий приватний випадок наших фірмових «дохлих справ», в яких скоріше рак на горі свисне, ніж хоч хтось з них сяде, – це і так очевидно. Але зате всі при ділі: суд може кивати на НАБУ (рік валандались – та де ж ваші докази?), НАБУ – на суд (так у нас цих доказів вагон, це ви їх не приймаєте!), і так до нескінченності. Загалом, дешево і сердито: і зусиль мінімум, і шоу для народу постійно в ефірі. І, що найголовніше, при зйомках цього шоу жоден підозрюваний не постраждав.
