Ціни на соціальні продукти харчування — від молока до м'яса — зросли з початку липня на 7-10%. Це пов'язано з відмовою держави від регулювання цін на товари першої необхідності, а також зростанням собівартості їх виробництва, передає Корупція.Інфо
Подорожчання продуктів харчування поки не відлякало споживачів, які готові витрачати в супермаркетах більше. Як довго спостерігатиметься така ситуація? Експерти стверджують, що чергове підвищення цін може змусити споживачів знову згадати про економію
Продукти харчування дорожчають. З 1 липня по 10 серпня ціни зросли на 14 з 23 соціальних груп товарів, йдеться в повідомленні Асоціації постачальників торговельних мереж. Наприклад, куряча тушка подорожчала на 14%, до 53 грн, сало – на 9%, до 49 грн, яловичина – на 3%, до 107,3 грн, вершкове масло – на 2%, до 143,9 грн, варена ковбаса – на 3,5%, до 69,3 грн, сир – на 2%, до 94,4 грн, а свинина — на 1,4%, до 98,5 грн за 1 кг. "Ціни на соціальний хліб стабільні", – додає генеральний директор Асоціації торговий мереж Олексій Дорошенко.
Чому ростуть ціни?
Націнки на соціальні групи товарів перебували під пильною увагою контрольних органів протягом 20 років. Перевіряли не тільки оптові, але й роздрібні ціни. Розмір націнки встановлювали в кожному регіоні рішенням місцевої ради, а максимальний розмір не міг перевищувати 15%. Наприклад, у київських магазинах вона становила близько 10%. "Регулярні перевірки займали багато часу, а нам доводилося готувати величезну кількість документації", – згадує співвласник продовольчих мереж "Космос" і "Таврія-В" Борис Музальов.
Виробники та постачальники продуктів харчування намагалися мінімізувати асортимент соціальних груп товарів. Наприклад, замість молока жирністю 2,5% у роздрібних магазинах з'явився аналогічний продукт, але з жирністю 2,6%. Це і дозволяло уникати перевірок. Наприкінці минулого року Міністерство економіки пішло на експеримент і скасувало державне регулювання цін на три місяці. А з 1 липня цю вимогу скасовано. В офіційній заяві Мінекономіки говорилося, що скасування держрегулювання усуне адміністративний тиск на бізнес, сприятиме розвитку конкуренції та дерегуляції у сфері ціноутворення.
"Рішення уряду спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дозволить виробникам швидше реагувати на зміну кон'юнктури", — йшлося в повідомленні прес-служби Кабінету міністрів.
Що говорить ринок?
Чому продукти харчування стрімко дорожчають? "Середня націнка в київських супермаркетах становить 20-25%, і багато виробників і мережі "підтягують" заробіток на соціальних групах товару до рівня середньоринкового", – розповідає 112.ua директор великої продовольчої компанії, який побажав залишитися неназваним.
Продавці враховують і рівень платоспроможності населення. Олексій Дорошенко каже, що вершкове масло в Київській області коштує 163,2 грн, тоді як у Тернопільській області – 124,4 грн за кілограм. Співвласник продовольчої мережі супермаркетів "Фуршет" Ігор Баленко визнає, що постачальники постійно надсилають повідомлення про прийдешнє подорожчання. "Собівартість виробництва зросла через збільшення розміру мінімальної заробітної плати, комунальних послуг та інше. Тільки зараз споживачі відчувають всі зміни, які відбулися на початку року", – розповідає він.
Споживачі не злякалися зростання цін. Продажі в продовольчих магазинах в першому півріччі зросли на 10-15% порівняно з аналогічним періодом 2016 року. Борис Музальов розповідає, що багато українців, які ще торік віддавали перевагу недорогим продуктам, зараз звертають увагу і на імпорт. "Почалося пожвавлення", – визнає він. Про це свідчить дослідження компанії GFK Ukraine. За її даними, в липні споживчі настрої українців склали 58,5, що лише на 0,8 в. п. менше порівняно з червнем.
"Липневе зниження індексу споживчих настроїв українців порівняно з червнем є несуттєвим, тому можна говорити про стабільність індексу протягом трьох останніх місяців. Поряд з тим посилилися інфляційні очікування", – коментують аналітики GfK Ukraine.
Купувати більш дорогі продукти споживачам дозволяє і зростання доходів населення. У першому півріччі 44% роботодавців підвищили заробітні плати, йдеться в дослідженні компанії HeadHunter. "У 23% українських компаній фінансову винагороду за роботу підвищили всім працівникам без винятку. Також підвищення заробітних плат отримали цінні спеціалісти і фахівці, які виконали плани і показали високі результати, – у 11% і 10% компаній відповідно", – сказано в дослідженнях.
Але вже восени ситуація може змінитися, а ціни на продукти харчування зрости ще на 10-15%. "Вже зараз прораховуємо, як сильно подорожчають продукти харчування нашої компанії. Мінімальний розмір – 10%", – говорить директор великої виробничої компанії, який побажав залишитися неназваним. Це позначиться на купівельній спроможності населення, яке витрачає на продукти харчування не менш ніж половину своїх доходів."Згідно з державною статистикою, в 1940 році витрати сім'ї в Україні на продукти становили 59,7%, у 1958 – 49,9%, тоді як у 2015 році – 53%. У 2016 році після подорожчання комунальних послуг – 49,8%. На що ми витратили майже 70 років? В Європі показники на такі продукти "важать" у витратах: у Люксембурзі – 8,3%, Австрії – 10%, а Іспанії – 14,2%", – говорить Олексій Дорошенко. Тому навіть незначне зростання цін змусить споживачів знову згадати про необхідність економити.
АВТОР – Андрій Корнєєв