НАТО та Росія на перемовинах щодо безпеки обговорюватимуть можливість зниження ймовірності нової війни у Європі. Однак насправді сторони воювати зовсім не хочуть, а Москва використовує ситуацію з військами біля кордонів України в якості останнього аргументу.

Про це заявив експерт з міжнародної політики Тарас Семенюк в ефірі телеканалу Україна 24 .

На його думку, ані НАТО, ані Росія не прагнуть до військових дій. Росіяни, швидше за все, використовують ситуацію з присутністю військ неподалік від українських кордонів з метою чинення тиску. Однак Москва може розглядати сценарій війни в якості останнього аргументу.

“Європа та НАТО не хочуть цієї війни. З іншого боку, і Росія, мені здається, не хоче воювати, але використовує свої війська і провокації для дестабілізації інформаційного простору. Велика війна знищить всіх. Але я не виключаю, що Росія розглядає військові дії як фактор останнього аргументу, інакше немає сенсу велику кількість військ утримувати біля наших кордонів”, – зазначив експерт.

Семенюк не заперечує, що за підсумками зустрічі НАТО-РФ сторони можуть підписати документ, який зафіксує певний компроміс сторін. Втім, як стверджує експерт-міжнародник, на порядку денному залишається питання приєднання України до НАТО. Українська держава могла б суттєво посилити Альянс, якби увійшла до блоку безпеки Заходу. Однак організація залишається обережною в питанні обіцянок щодо євроатлантичної інтеграції Києва.

“Є одна ситуація – коли Україна стає членом НАТО, а є інша – коли Україна приводить НАТО на свою територію. Не буквально через військові бази, а через стандарти, реформи, підготовку українських військових до стандартів НАТО. Чому у нас наразі така розширена програма з Альянсом? Щоб дії наших військових були синхронізовані з країнами-членами НАТО. Якщо оцінювати військову частину, озброєну, комплектування військових для реальної війни – ми сильніші як окремі члени країни Альяса. І ми б зробили великий внесок у посилення НАТО. Але політично і геополітично Альянс наразі дуже обережний до таких обіцянок”, – підкреслив Тарас Семенюк.

В НАТО заявили, що перемовини щодо безпеки повинні проводитися, серед іншого, і за участю України. Причому Москва повинна досягти прогресу у відносинах з Києвом перед початком такої дискусії.

У будь-якому діалозі з Росією “повинна також обговорюватися заклопотаність НАТО діями Росії, дискусія повинна ґрунтуватися на ключових принципах і документах європейської безпеки і супроводжуватися консультаціями з партнерами НАТО в Європі, наприклад, з Україною”, сказав він.

Столтенберг каже, що 30 країн-учасниць Альянсу чітко дали зрозуміти, що якщо Росія прийме конкретні кроки щодо зниження напруженості, в НАТО будуть готові опрацьовувати заходи щодо зміцнення безпеки.

У свою чергу заступник генсека НАТО Мірча Джоане підкреслив, що Росія до проведення переговорів щодо гарантій безпеки повинна домогтися деескалації ситуації з Україною.

Зустріч представників США та Росії з безпеки відбудеться 10 січня у Женеві. Саміт НАТО-РФ заплановано на 12 січня. Також міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 10 січня візьме участь у засіданні Комісії Україна-НАТО в Брюсселі. Про це глава української дипломатії повідомив у Твіттері.

«Жодних рішень про Україну без України. 10 січня буду в Брюсселі на засіданні Комісії Україна-НАТО. Це частина масштабних дипломатичних зусиль зі стримування російської агресії», – написав Кулеба.