В оточенні президента говорять, що Володимир Зеленський особисто в корупції не замішаний, але члени його команди ділять сфери впливу, а нижня ланка продовжує наживатися на корупційних схемах.
Про це йде мова в статті “Української правди” за назвою “Зе!корупція, або Старі схеми епохи “нових”
Пряма мова одного з раніше наближених до Зеленського чиновників, який уже не працює у владі: “Особисто Вова не краде. Це 100%. Але відбулась така собі “децентралізація корупції”. Низи зрозуміли, що “нагору” носити не треба, і кожен стриже чисто для себе. Але з особливим ентузіазмом і цинізмом”.
Відставки близьких для Зеленського людей на кшталт Андрія Богдана й Олексія Гончарука, а також деяких міністрів і генпрокурора мали стати попередженням для інших, але ефект виявився зворотним: перед загрозою можливої втрати посади будь-якої миті чиновники середньої ланки намагаються “урвати”, що можуть.
Показовою є справа Олександра Юрченка: продаж “слугою народу” законодавчих правок нагадує справу проти Борислава Розенблата 2017 року.
Але є й менш примітні елементи корупції.
Андрій Єрмак, який очолив Офіс президента після Андрія Богдана, найбільше опікується кадрами. І плівки про те, як його брат Денис Єрмак торгує посадами, не послабили позицій Андрія Єрмака.
Ще влітку 2019 року з його подачі провідну роль у київській команді почав грати Микола Тищенко, на початку 2020 року Єрмак був одним із тих, хто визначав кадровий склад уряду Дениса Шмигаля.
В останні місяці прізвище голови ОП згадують ледь не після кожного важливого призначення. Міністр оборони, міністр спорту, міністр стратегічних галузей економіки, генеральний прокурор, кілька депутатів – це “активи” Єрмака, які він встиг зібрати станом на осінь 2020-го.
За даними УП, зараз інтерес глави ОП поступово переноситься на сферу оборонно-промислового комплексу й САП: він намагається ввести туди своїх людей.
Перший помічник президента Сергій Шефір, за словами одного з олігархів, “займається усіма питаннями, де є великі “тихі” гроші і комунікація з олігархами”.
Шефіра журналісти фіксували на зустрічах із Ігорем Коломойським.
Зараз співрозмовники УП вказують на два великих державних підприємства, за “добробут” яких у Зеленського нібито відповідає Шефір: “Одеський припортовий” та “Енергоатом”.
ОПЗ у лютому “тимчасово”, без конкурсу очолив Микола Синиця. Приблизно тоді на головних ролях постачальника газу на завод за “давальницькою” схемою стала компанія “АгроГазТрейдинг”. Співрозмовники УП на ринку газу пов’язують успіхи цієї компанії, у тому числі, з прізвищем Шефіра.
В “Енергоатомі” віце-президентом із розвитку є Герман Галущенко – за даними джерел УП, він наближений до Шефіра.
Заступник Єрмака Кирило Тимошенко, який спершу займався медійним супроводом Зеленського, тепер відповідає у команді президента за проєкт “Велике будівництво” і тісно співпрацює з керівництвом “Укравтодору”.
У цій царині в останні місяці сформувався “картель” кількох компаній. “Укравтодор”, не допускаючи до тендерів конкурентів, дозволяє “улюбленцям” розігрувати мільярди на липових торгах. Три групи компаній фактично поділили області – і ходять чутки про 20%-ні відкати за перемогу на тендерах.