Ситуація зі звільненням Коболєва та жорсткою підкилимною боротьбою за посаду міністра енергетики дуже наочно демонструє зносини олігархів та державної влади в цій країні, пише блогер Сергій Іванов на своїй сторінці у Фейсбук. Далі позиція в оригіналі:

Щойно Рада проголосувала за нового міністра енергетики – пана Галущенка, який став компромісною фігурою як для Ахметова з Коломойським, так і для уряду, на якого обидва олігархи мають неабиякий вплив. Якщо чесно, я не покладаю великих сподівань на міністра, адже результати його роботи в “Енергоатомі” не дають підстав для оптимізму, але як воно буде – побачимо вже скоро.

Втім, уже зараз можна сказати, що боротьба з олігархами в одній з найприбутковіших галузей – енергетиці – цілком провалена. Переглянемо результати цієї запеклої боротьби під керівництвом колишнього вже в.о. міністра пана Вітренка, якого Кабмін в ручному режимі призначив керувати Нафтогазом.

Спочатку – цікава бухгалтерія. Пан Вітренко працював на посаді 4 місяці, кожен з яких коштував платникам податків 37 мільйонів гривень, адже, як ми пам’ятаємо, працювати в уряді Вітренко погодився за умови, якщо йому виплатять премію, за яку він судився. Премію у розмірі 148 мільйонів виплатили, але що змінилося за цей час? “Досконалої конкуренції” на газовому ринку не сталося, ціни як були ринкові, так і залишилися, МВФ чомусь “не зрозумів” високих концепцій, запропонованих Вітренком. Захищати Президента від цінових “гойдалок” довелося ненависному Вітренку “Нафтогазу” зі своєю концепцією річного тарифу, відбиваючись по ходу від його нападок на Наглядову раду та правління компанії. Тобто взимку, у розпал “тарифної кризи”, чиновники билися за звільнення Коболєва, а не шукали вихід з кризи. Зима, тарифи, криза – коли це когось зупиняло, якщо йдеться про посади.

Далі. Проблему з тарифами для “зеленої” енергетики досі не вирішено. Анонсувалося, що зберуть всіх інтересантів “за одним столом”, а в результаті послали за однією відомою адресою. У тому ж напрямку вже традиційно відправили шахтарів. Зарплати виплатили, проект реформування галузі викинули, щоб написати новий, але не написали. Питання імпорту електроенергії з Росії не вирішене – купуємо далі.

Але на номенклатурно-бюрократичному рівні все якраз і вдалося. Тепер “Укренерго” та “Магістральні газопроводи України” – під Міненерго, а проблемними “Енергоатом” та “Укргідроенерго” керує Кабінет Міністрів напряму. Простою мовою це називається “перерозподіл потоків в інші кишені”. Ось, власне, і все.

Знову ж таки, наголошую: я не знаю, як керуватиме новий міністр енергетики, але головний наратив для нього вже готовий: неможливо дурити всіх. Державній владі – обіцяти, що все буде добре, а кожному з олігархів – що їхні інтереси не постраждають. На хаотичному і дуже криміналізованому ринку енергетики хоч-не-хоч, але потрібно шукати баланс інтересів та бути рівновіддаленим – принаймні в деклараціях. Новий міністр, судячи з його промовистої публічної мовчанки, поки що це розуміє, але, знову ж таки , побачимо – резюмував Іванов.

В свою чергу, призначення юриста Германа Галущенка міністром енергетики можна розцінювати як намагання уряду та Офісу Президента поставити на посаду не тимчасову, а стабільну людину. Про це УНН розповів член Наглядової ради інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

“На даному етапі це можна розцінювати як намагання уряду і Офісу Президента поставити на міністерство енергетики не тимчасову людину, як раніше було більше року, а таку більш стабільну. Галущенко — це креатура Офісу Президента, і особливо це ніхто не приховує”, — сказав він.

За словами експерта, проблема в тому, що Галущенко — юрист. “Йому буде важко зібрати свою команду, яка буде відповідати за різні напрями — газ, електроенергія. Хоча він і працював в Енергоатомі… він супроводжував юридичні аспекти. Я думаю, під час роботи він міг вникнути в ці питання”, — сказав Корольчук.

Також він підкреслив, що за кандидатуру Галущенка свої голоси віддали понад 300 депутатів: “Це для мене здивування, я думаю, ніхто не очікував. Галущенко для них зрозуміла людина. Тому ми побачили результат — триста голосів в підтримку Офісу Президента”.