Команда «Поборемо корупцію разом» пропонує Ваші увазі ще одного кандидата в депутати Верховної ради України. Ми вже знайомили Вас у рубриці «Журналістські розслідування», а тепер охарактеризуємо його як персону, яка хоче, щоб саме їй ми віддавали свій голос – Валерій Веремчук Миколайович.

 

Пан Валерій народився 1979 року у м. Нововолинськ Волинської області. Завершив СЗШ №2 із золотою медаллю. Згодом здобув освіту географа на одному з факультетів Львівського національного університету ім. І. Франка. З 2002 року продовжив навчання в аспірантурі ЛНУ ім. І. Франка. Відповідно до освіти згодом став викладачем, спеціальність у освіті – географ-геоморфолог.

Розкриємо Вам також аспекти трудової діяльності кандидата:

–         з 2002-2006 рік – працював на посаді мерчандайзера, територіального менеджера у ДПФТД «Маркет-Груп»;

–         з 2004 року – зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності;

–         у 2008-2010 роках – обіймав посади директора ПП «Компанія «Перспектива плюс»;

–         з 15 вересня 2010 року – працює на посаді голови Львівської міської організації «Народний рух України».

Крім того, що кандидат пройшов шлях від мерчандайзера до голови організації, він долучився і до громадської діяльності. Нам вдалось дістати таку ж достатньо конкретну інформацію:

–         з 2002 року – член політичної партії «Народний рух України» (це як і робота, так і громадська діяльність, В. Веремчук полюбляє поєднувати важко поєднуване, даруйте гру слів);

–         у 2006 році його обрали головою Львівської крайової організації «Молодий народний рух»;

–         у 2006 році обрали депутатом Львівської міської ради за списками блоку «Наша Україна» за квотою народного Руху України, секретар комісії молодіжної політики, спорту, оздоровлення.

–         З 2010 року обрали головою Львівської міської організації «Народний рух України».

Крім цього його у 2009 році визнали кращим молодим депутатом міських рад України (мабуть, за багатосторонню діяльність у різних сферах).

Якщо говорити про сімейний стан, то В. Веремчук – одружений, має двох дітей сина Андрія та доньку Анну.

А тепер повертаємось ще свіжими слідами наших спогадів. Теза про «поєднування не поєднуваного», пан Валерій у свої громадській, волонтерській діяльності поєднав і «доброчинність», і бізнес, і піар. Дещо нагадаємо: ми з’ясували, що у штабі допомоги армії під керівництвом пана Веремчука (пр. Червоної Калини, 109), замість того, щоб безкоштовно надавати добровольцям та солдатам елементи персонального захисту та обмундирування, продають ці речі. Крім того, що у цій, так званій, волонтерській організації продають бронежилети, їх збувають навіть близько не за ті суми за які купують (!). На життєво важливі речі для бійців у штабі ставлять надзвичайно великі націнки, які у сумі сягають близько сотні євро. 

І знову повертаємось до сказаного нами раніше. Нам вдалося зустрітися із отцем Юстином, який придбав у штабі забезпечення армії, за адресою пр. Червоної калини, 109 (нагадуємо штаб функціонує під керівництвом В. Веремчука), 5 бронежилетів, вартістю 200 евро за кожен. Отець Юстин уже досить довгий час допомагає малозабезпеченими солдатами та за фінансової підтримки українців заробітчан закуповує для солдатів бронежилети. Отримавши найкращі рекомендації стосовно цих бронежилетів у штабі забезпечення армії, отець Юстин без жодного остраху передав їх солдатам. Зі слів працівників штабу, це бронежилети виготовлені у Німеччині та Ізраїлі. Проте, за декілька днів, солдат, якому передали один із цих жилетів, зателефонував отцю Юстину та повідомив, що цей жилет не витримує попадання куль. 

Кандидату у депутати раніше закидали, що ці псевдоволонтерські діяння та організації є лише піар-технологією. Згодом ми зрозуміли, що це ще й… заробіток (!) Заробіток на крові.

Тобто хист до «поєднування не поєднуваного» розвивається досить вдало, можна вже зараз поповнювати трудову та громадську діяльність.

 

Висновки ми залишаємо за Вами.