“День своєї смерті знав заздалегідь…”: афонський святий та свято про яке ви мало знали

Герасим Новий – афонський святий, який багато подорожував, творив чудеса і заснував монастир, передає Корупція.Інфо

Популярне: «Регіонская к*рва»: Королевська розлютила українців своїми статками

Православні християни 2 листопада (за новим стилем) відзначають день пам'яті преподобного Герасима Нового.

Православні християни

2 листопада (за новим стилем) відзначають день пам'яті преподобного Герасима Нового.

 Святий був родом із села Трікала в Пелопоннесі. Його батьки були багатими і благочестивими людьми. Хлопчик отримав освіту в училищі. Досягнувши повноліття він вирішив прийняти чернецтво і прибув на острів Закінф, а потім відвідав в Грецію, Фессалію, Евксінський Понт, Константинополь й Афон. На Святій Горі він прийняв чернецтво і жив, наслідуючи афонских подвижників.

Після – він відправився в паломництво на Святу Землю. Потім святий побував в Антіохії, Дамаску, Олександрії; пройшов весь Єгипет і Варварію, і знову повернувся в Єрусалим. У Храмі Гробу Господнього він виконував послух – запалював кадило. Патріарх Герман рукоположив Герасима в диякона, а потім – у священика. Святий віддалявся на Йордан, де перебував в мовчанні.

Після – повернувся в єрусалимську патріархію, але тут не було можливості вести усамітнений спосіб життя, і Герасим відплив на Крит, а потім – в Закінф. Тут він жив у печері, ведучи аскетичний спосіб життя. Так він прожив 5 років. А потім блаженний Герасим залишив Закінф і, прибув на острів Кефалонійскій, де оселився в місці, званому Печери. До нього почали приходити люди за духовною порадою. Він знову пішов у безлюдне місце – в Омаль, де оселився у старій запустілій церкви, яку за допомогою місцевих жителів відновив і назвав Новим Єрусалимом. Поруч він побудував собі келію. Згодом тут утворився жіночий монастир.

 Герасим став духівником черниць. Тут він жив протягом 30 років. Господь дарував йому дар чудотворення – він вимолив у Бога дощ під час посухи. Також зціляв хворих, виганяв бісів. Про день своєї смерті святий Герасим знав заздалегідь. Напередодні він зібрав насельниць монастиря, благословив, помолився про них і помер 15 серпня 1579 року на 71-му році життя. Через 2 роки його мощі знайшли нетлінними.