Речник Повітряних сил, Юрій Ігнат, повідомив, що місцеві громади мають можливість придбати засоби радіоелектронної боротьби від цивільних виробників для захисту своїх міст від ворожих ракет і безпілотників. Таким чином, можна уникнути багатьох жертв черед мирного населення та підвищити ефективність роботи протиповітряної оборони.

«Це стандартна практика (протидія ворожим повітряним атакам за допомогою засобів радіоелектронної боротьби). У нас є підприємства, які давно цим займаються. Зараз чимало цивільних підприємств долучені до виготовлення систем РЕБ. Сьогодні в цьому напрямку ведеться активна робота. І це те, що можуть закуповувати місцеві громади, залучати ресурс. Зброю ж не купиш – стрілецьку, гармати, і ППО не купиш, але системи РЕБ, зокрема цивільних виробників, якщо вони робочі, їх треба перевіряти – це допомагає зберегти життя. І від дронів працює РЕБ, і може впливати на засоби повітряного нападу противника. Ракета може бути відведена, не долетіти до своєї цілі», — заявив Юрій Ігнат.

Ігнат також зазначив, що «ця робота вже проводиться». Багато підприємств зацікавлені у тому, щоб захистити свої об’єкти від російських атак. Таку практику можна застосувати і для захисту цивільного населення, проте для цього потрібна ініціатива місцевої влади.

«Сьогодні керівники певних компаній вже думають про свій особистий захист, щоб захистити свої об’єкти. Це вже робиться… За цим майбутнє. Не потрібно витрачати дорогі ракети, якщо можна таким чином зупинити ворога», – сказав речник Повітряних сил.

Під час комбінованої повітряної атаки Росії на Україну вранці 13 січня понад два десятки російських ракет та дронів не здійснили успішних ударів, оскільки вони самопідірвалися, влучили в безлюдні території та стали об’єктом ефективного впливу українських засобів радіоелектронної боротьби.

Зазначено, що в Інституті вивчення війни вважають цей інцидент можливим переломом українських можливостей в галузі радіоелектронної боротьби, оскільки було здійснено успішні «активні контрзаходи за допомогою засобів радіоелектронної боротьби».

Військові аналітики вказують, що зазвичай засобам радіоелектронної боротьби приписували успішне виведення з ладу російських безпілотників, але не ракетних систем.

Раніше ISW оцінював, що кампанія ударів Росії проти України та адаптація українських сил до протидії новим російським ударним комплексам є частиною загальної тактичної і технологічної гонки «напад-захист» між можливостями дальньої авіації та протиповітряної оборони.

Юрій Ігнат, речник Повітряних сил Збройних сил України, вказав, що російський ракетний удар 13 січня був подібний до попередніх, які російські війська здійснювали. Інститут вивчення війни розглядає це як свідчення того, що українські сили можуть розпізнавати закономірності у повторюваних атаках і відповідати на них шляхом впровадження інновацій та адаптації.

Важливо відзначити, що російські ракети не тільки зіткнюються з опіром від Сил оборони, але також демонструють погіршення їхньої ефективності, що було відзначено керівником Головного управління розвідки МОУ, Кирилом Будановим. Ймовірно, ця тенденція може стосуватися і дронів-камікадзе. Залишається сподіватися, що ця тенденція буде продовжуватися й надалі.

Речник Повітряних сил підкреслив, що непрактично розкривати всі деталі щодо протидії ворогові. Проте, він вказав, що це визначається сукупністю факторів, включаючи як ймовірну низьку якість російського озброєння, так і ефективність української системи радіоелектронної боротьби. Такий результат дає надію, що з поширенням цієї технології по всій території України, російські війська стикнуться зі значними труднощами і не зможуть атакувати міста та стратегічні об’єкти ракетним озброєнням.