Екс-голова АП Януковича: Льовочкін Сергій Володимирович

22/11/2014     Автор: Яна Романська
Екс-голова АП Януковича: Льовочкін Сергій Володимирович

Цього разу у чиновниках тижня екс-голова Адміністрації Президента України В. Януковича, народний депутат України від "Опозиційного блоку" –  Льовочкін Сергій Володимирович.

 

Компромат на політика

Дружба з Курочкіним

В українській пресі активно ходили чутки про зв'язки Сергія Льовочкіна з представниками так званої «лужниковської» групи, зокрема, з Максимом Курочкіним. Він не заперечує знайомства, але й не підтверджує, що він так вже тісно спілкувався з Курочкіним.

 

Причетність до «транзитного» сервера

Льовочкіна називають одним з тих, хто був причетний до існування в 2004 році так званого «транзитного» сервера. В оприлюднених Олегом Рибачуком фрагментах аудіозаписів голос схожий на голос Льовочкіна веде про це розмови нібито з головою правління «Укртелекому» Георгій Дзекон. Сергій Володимирович заперечує свою причетність до фальсифікації виборів і каже, що не знайомий з оприлюдненими записами.

«Я можу свідчити, що Леонід Данилович, втім, як і я, під час підрахунків результатів голосування перебували вдома і відпочивали», – заявив Льовочкін («Українська правда», 28 квітня 2006).

Зв'язок з "РосУкрЕнерго"

Із ним пов'язують створення «РосУкрЕнерго» – посередницької структури, яка постачає газ в Україну. Льовочкін каже, що ніколи не займався лобіюванням цієї компанії:

«Я … не лобіював, але про це говорити не хочу» («Українська правда», 28 квітня 2006). Правда, він підтверджує, що непогано знає одного із співзасновників «РосУкрЕнерго» – Дмитра Фірташа. У лютому 2007 року Льовочкін заявив, що має намір судитися з заступником головного редактора газети «Дзеркало тижня» Юлією Мостовий, яка в одній з публікацій заявила, що нинішній керівник служби прем'єр-міністра Януковича брав участь в організації та функціонуванні «РосУкрЕнерго».

 

«Розмивання» «Укртелекому»

29 листопада 2005 один з лідерів БЮТ Михайло Бродський звинуватив колишнього першого помічника президента Віктора Ющенка Олександра Третьякова і колишнього першого помічника президента Леоніда Кучми Сергія Льовочкіна у спробі продати «Укртелеком» за заниженою ціною до виборів Верховної Ради в 2006 році.

За його словами, Третьяков і Льовочкін за допомогою тіньових схем займаються вимиванням коштів з «Укртелекому», у зв'язку, з чим падає його прибутковість і ринкова ціна. Зокрема, мова йшла про приналежність АБ «Кліринговий Дім» Сергію Льовочкіну, а також про виплату цьому банку «Укртелекомом» щодня $ 2-3 млн.

 

Спроба підкупу Мельниченко

У грудні 2005 року Микола Мельниченко заявив, що Сергій Льовочкін намагався його підкупити. А автор книги «У центрі касетного скандалу» Володимир Цвіль, який був причетний до втечі Мельниченка з України, заявив: майор намагався продати деякі записи Льовочкіну у Відні в 2004 році. Сергій Володимирович ніяк не коментував ці заяви.

 

Компромат на його політичну силу

Дружний з родиною Леоніда Кучми (Леонід Данилович – хрещений батько дочки Льовочкіна – Олени), Володимиром Литвином, Едуардом Прутніком (він хрестив сина Сергія Володимировича – Олексія), міністром палива та енергетики Юрієм Бойко. Підтримує рівні стосунки з екс-першим помічником президента Ющенка – Олександром Третьяковим.

Матеріальний стан

Сергій Володимирович – людина не бідна. За словами Льовочкіна, в його декларації цифра з «більш ніж шістьма нулями». «Він продав взуттєву фабрику« Київ »Костянтину Григоришину, а бізнес-питаннями родини займається його сестра. Льовочкіна пов'язують з банком «Кліринговий дім» та авіакомпанією «ЄЕСУ-Авіа», – стверджує «Українська правда» (2 березня 2007).

 

Без парканів

До скандального екс-радника Януковича завітали активісти "Без парканів", які намагалися розшукати, де ж все-таки проживає чиновник, показати глядачам його маєток, та отримати відповідь на декілька цікавих запитань.

Однак, як виявилося потрапити на за мури чиновницької власності виявилося не так легко. З одного боку, від вас потребуватимусь спеціальний пропуск, з іншого, постійно "переслідуватиме" охоронець на велосипеді.

Детальніше дивітьсяу відеосюжеті:

 

Дещо з неофіційної біографії
 

За неповні три роки членства у Партії регіонів такого шквалу «компліментів» від своїх соратників, як Сергій Льовочкін, не удостоївся жоден з «регіоналів». Його називали «сопляком» (саме це слово вжив в одному зі своїх інтерв’ю нардеп Василь Грицак), інтриганом… «Запеклий шанувальник» Сергія Льовочкіна Нестор Шуфрич обзивав його «сміттям, придорожнім пилом, який вміє проникати у найвужчі щілини». А яким «злим і нетихим» відгукувався про Льовочкіна «регіонал» Борис Колесников?.. Однак нерядові ролі Сергія Володимировича у стосунках з Віктором Януковичем стали наочною ілюстрацією перефразованої приказки: однопартійні лають, а караван іде. Чергова кар’єрна зупинка 37-річного Льовочкіна – другий, після президентського, кабінет на Банковій…

Син впливового батька 

Це не перша «трудова прописка» Сергія Володимировича у президентській Адміністрації. 99-го Льовочкін переступив поріг головної будівлі на Банковій як науковий консультант Леоніда Кучми. А через три роки вже був першим помічником президента. Як 27-річний «виходець з бізнесу» опинився у президентській орбіті – питання на засипку. Сам Льовочкін відповідає на нього так: «На роботу мене приймав Володимир Литвин. Він тоді очолював патронатну службу Леоніда Кучми.

За неофіційною версією, кар’єрне просування Сергія Льовочкіна – передусім заслуга його батька (нині покійного). Пропрацювавши багато років у пенітенціарній системі, Володимир Льовочкін дослужився до посади керівника Держдепартаменту з питань виконання покарань. За чутками, з Леонідом Кучмою його пов’язували кумівські стосунки. А ось про особливості дружби Володимира Льовочкіна з Віктором Януковичем розповідають неприємні для Віктора Федоровича речі. Зі слів колишнього «регіонала» Тараса Чорновола, є версія, що Льовочкін-старший нібито мав компромат на Януковича (мабуть, часів бурхливої молодості, коли у Віктора Федоровича виникли проблеми з законом). Дехто саме у цьому вбачає секрет загадкового впливу на Януковича Льовочкіна-молодшого…

Через що Льовочкін з Медведчуком не поладив? 

Працюючи першим помічником Кучми, Сергій Льовочкін так вжився у роль «шлагбаума» на шляху до президентського кабінету, що почав «обростати» невдоволеними. «Його добре знають усі, хто хоч раз переступав поріг першої приймальні. Цей досить підприємливий молодий чоловік щодня займається плануванням президентського дня. Часто від нього залежить, хто потрапить до глави держави, і які характеристики супроводжуватимуть появу тієї чи іншої особи у президентському кабінеті», – писало про Сергія Володимировича видання «Дзеркало тижня». 

Кажуть, Льовчкін був єдиним, хто дозволяв собі підносити Кучмі документи в обхід тодішнього глави президентської Адміністрації Віктора Медведчука. Але це навряд чи можна приписувати виключно талантам Сергія Володимировича. Дехто з експертів пояснював його «зухвалість» особистим благословенням Кучми. Леонід Данилович, мовляв, призначив Льовочкіна своїм першим помічником саме на противагу амбіційному главі Адміністрації, щоб той не вийшов з-під контролю. Тоді, кажуть, між Медведчуком та Льовочкіним і пробігла величезна чорна кішка. Навіть до рукоприкладства буцімто доходило… 

Не зрадив Сергій Володимирович свого стилю роботи і в уряді, де осів у часи другого прем’єрства Віктора Януковича (керував Апаратом прем’єра). Апаратник Льовочкін контролював не лише робочий графік головного урядовця, а й доступ до його кабінету. «Він, образно кажучи, поставив пропускну рамку при вході на поверх до прем’єр-міністра, – розповідав в інтерв’ю «Газеті по-українськи» нардеп Василь Грицак. – Багато заслужених людей, таких як Звягільський, Ландик, не могли пройти до Януковича. Їх Льовочкін або не пускав, або відсував у кінець черги… Він уперше почав збирати компромат на народних депутатів. Мовляв, цей вірний, цей – ні, а цей належить до групи ризику… У Віктора Януковича проходили тоді дуже важкі переговори то з президентом, то з парламентом, з ранку до ночі засідав Кабмін. Янукович так виснажувався роботою… Льовочкін уміло такою ситуацією користувався. Коли бачив, що лідер у гарному робочому настрої, то не йшов до нього. А коли Янукович був «ніяким», то Льовочкін підсовував усілякі папірці».

На партійному фронті Сергій Льовочкін теж зажив слави майстра з плетіння інтриг. Дійшло до того, що Нестор Шуфрич «віддячив» йому кулаком в обличчя (конфлікт стався після того, як Янукович дорікнув Шуфричу, що не супроводжував його у поїздці закріпленим за ним округом, а Шуфрич у відповідь звинуватив Льовочкіна, що той не повідомив йому про поїздку). А після «перчених компліментів» на адресу однопартійців, зокрема Андрія Клюєва, Сергію Володимировичу (якого називають фронтменом так званої групи Фірташа у ПР) довелося публічно вибачатися. Були розмови і про можливе виключення Льовочкіна з партії через конфлікт у «Регіонах» після невдалої спроби організувати відставку уряду Тимошенко у лютому минулого року. Але Льовочкіну і тут вдалося вийти сухим з води. Щоправда, із вкрай підмоченою репутацією серед однопартійців. Хоча він, схоже, цим не переймається. «Ні з ким у партії у мене немає конфлікту. Може, у когось є конфлікт зі мною, але це вже питання до них», – каже Льовочкін. 

 

Дружив з «помаранчевими», допомагав «біло-блакитним», а на вибори сходив з Литвином

Хоча у ПР Сергій Льовочкін, якщо висловлюватися армійською мовою, – «черпак» (партквиток отримав лише 2007 року), він так «вписався» у партійну історію, що, здається, ніби «виріс» у «Регіонах». Про те, що до парламенту Льовочкін пройшов у «регіонівському» списку, пам’ятають усі. Однак багато хто вже забув, що 2006-го Сергій Володимирович випробовував депутатське щастя у списку Блоку Литвина – під 13-им номером (тоді «литвинівці» до Верховної Ради не пройшли). Саме Литвин став черговим «шефом» Льовочкіна після того, як закінчилася президентська «десятирічка» Леоніда Кучми: після Помаранчевої революції, у січні 2005 року, спікер Литвин призначив Льовочкіна своїм радником.

До речі, біографія Сергія Володимировича часів Майдану доволі оригінальна. Подейкують, що під час Помаранчевої революції він підтримував зв’язки із опозиціонерами (зокрема, Олександром Третьяковим та Миколою Мартиненком) і навіть забезпечував негласний контакт Ющенка з Кучмою. Водночас прізвище Льовочкіна фігурувало з прив’язкою до історії з так званим транзитним сервером, з яким пов’язують масштабні фальсифікації під час минулих президентських виборів. Однак далі, ніж оприлюднення аудіозаписів («плівок Рибачука»), які у команді Ющенка пред’являли як доказ, справа не дійшла. Льовочкін заяви про свою причетність до виборчих махінацій спростовує.

 

 

Читай найсвіжіші новини про Львів

 

Автор: Кай Кіт

 


Коментарі