Нарешті Верховна Рада обрала нового прем'єр-міністра – Володимира Гройсмана і затвердила склад Кабінету міністрів. З четвертої спроби була прийнята програма діяльності Кабміну, яка містить ряд реформаторських нововведень. Згідно з Конституцією України, протягом року парламент не зможе закликати Кабмін до відповідальності за невиконання пунктів програми. Чого можна чекати від нового уряду, який отримав річний імунітет від відставки. Чи будуть реформи реально проводитись, або рік роботи нового уряду буде чистою формальністю.
Є надія на те, що нинішній уряд, сформований новою коаліцією, буде намагатися працювати реально і ефективно. Так як основу нової коаліції складають БПП і «Народний фронт», у яких стрімко падають рейтинги, для них це шанс поліпшити свій імідж до нових парламентських виборів.
Що ж включають в себе пункти програми діяльності нового Кабміну, і наскільки реально їх виконати. Багато з формулювань і визначень програми виглядають не чіткими і мають розмиту конкретику. Але ось окремі пункти програм варто розглянути і проаналізувати.
Згідно з новою стратегією Кабміну першим пунктом в програмі відзначено проблему національної безпеки. Воно і зрозуміло, адже зараз йде війна на Донбасі. З цієї причини планується перейти на військові стандарти НАТО, і відновлювати військово-промисловий комплекс. Така реформа може обійтись бюджету чималих коштів. Тим більше, від нового уряду очікують чітких дій згідно «мінських домовленостей», в яких звучить тема згортання військового конфлікту на Донбасі. А тут уряд вирішує витрачати гроші на нове озброєння. Плюсом тут може служити той факт, що підприємствам країни, які працюють на оборону, будуть надходити держзамовлення, а це нові робочі місця і зарплати. Військова галузь може приносити дохід у разі експорту продукції, але тут важливим буде його якість. Можливо, тому в програмі звучить тема впровадження програм «міжнародного співробітництва». Теоретично, члени блоку НАТО можуть безкоштовно надати Україні якісь види несмертельної зброї. Але ось частина бойового озброєння доведеться виробляти українським виробникам. Головне тут щоб військові замовлення не «з'їли» держбюджет і були максимально прозорими, у що віриться насилу. Адже військова галузь мало контролюється громадскістю. Тут багато рішень не розголошуються через особливу секретність.
Один з важливих пунктів програми стосується «оновлення влади та антикорупційної реформи». За опитуваннями соціологів ця тема хвилює більше половини опитаних українців. Якихось радикальних дій по відношенню до чиновників в цьому пункті немає. Головна тема – введення електронних декларацій доходів для чиновників. Але якщо врахувати, що кримінальна відповідальність за подачу неправдивих даних для держслужбовців настане лише в квітні 2017 року, такий метод прозорості доходів поки можна вважати формальним. Моніторинг доходів та витрат чиновників на цьому тлі також звучить як передчасна цікавість, яка кримінально не карається. Розмито виглядають фрази про прозорість державних реєстрів та вільний доступ до публічної інформації стосовно фінансування політичних партій, власників банківських рахунків. Оптимістично звучить пункт про введення на парламентських виборах пропорційної виборчої системи з відкритими списками, але чи приймуть депутати законопроект не вигідний політичним партіям, – питання швидше риторичне.
До економічних реформ можна віднести пункт про «Реформу сільського господарства». Тут уряд обіцяє ввести нові державні програми, які покращать роботу фермерів. Головною темою тут виступає оренда землі, яка буде проводитися на основі аукціону. Таке нововведення може поставити в глухий кут тих, у кого терміни оренди землі добігають кінця. В такому випадку продовжити оренду автоматично, як раніше, не вийде. Фермеру, який багато років обробляв якусь ділянку землі і налагодив певний процес обробки, доведеться брати участь в аукціоні з іншими учасниками. Якщо хтось із нових претендентів на землю пообіцяє більшу рентабельність врожаю, ділянку можуть віддати йому. Яким чином буде відбуватись оцінка передбачуваної успішності того чи іншого фермера, невідомо. Уряд заявляє, що аукціон на оренду землі змусить фермерів більш ефективно використовувати земельні наділи. З іншого боку стане можливим забирати землю у фермерів, які багато років її обробляли, і передавати комусь іншому. Така система може мати корупційну складову, коли учасники конкурсу на оренду землі будуть побічно впливати на комісію.
Нібито для поліпшення роботи дошкільної та шкільної освіти планується ведення системи «освітніх округів». Суть ідеї полягає в тому, щоб на території кожного села були свої дитсадочки та школи. До цього багато років навчальні заклади в маленьких селах закривали і об'єднували в одну школу для кількох сіл. Судячи з усього, тепер невеликі села будуть об'єднувати в одну територіальну громаду, і в кожному такому об'єднанні буде одна школа. Тобто фактично безліч старих сільських шкіл скоротять і закриють, а села територіально укрупнять. Мабуть таке скорочення допоможе Кабміну виконати інший пункт – переглянути зарплати вчителів і співробітників освіти, зекономлені на скороченні кількості шкіл.
Щодо реформи охорони здоров'я, планується ввести «обов'язкове державне соціальне медичне страхування». В такому випадку назвати українську медицину безкоштовною, вже не повернеться язик. Швидше за все, стандартна обов'язкова страховка буде забезпечувати лише мінімальний пакет медичної допомоги. Ті, у кого є гроші на серйозне лікування, зможуть піти в приватні клініки, або оформити більш дорогий вид медстраховки.
Загалом, програма дій нового Кабміну в більшій мірі носить характер декларативних заходів без вказівки чітких дат і методів їх досягнення. Виконання окремих пунктів програми буде залежати від голосувань за відповідні законопроекти у Верховній Раді. У деяких пунктах, таких як щоквартальний перегляд розмірів пенсій, видно непродуманий популізм. Окремі фрази, таки як «поступова лібералізація валютного регулювання» криють в собі елементи непередбачуваності. У багатьох пунктах просто немає чіткості пояснення, яким чином і в які терміни відбудуться дані реформи. Одне можна сказати чітко – виконати всі ці пункти за рік, який відміряно роботі Кабміну до наступного звіту в парламенті, нереально. Головне, щоб річний звіт уряду про виконану роботу не був таким же розмитим в своїх формулюваннях, як представлена програма. Якість роботи нового Кабміну буде залежати від того, чи зможе Уряд плідно співпрацювати з парламентом і комітетами Верховної Ради. Новий Кабмін повинен уникати помилок попереднього уряду прем'єра Яценюка, який «плив проти течії». Щоб проводити реформи, потрібні якісні законопроекти, за які проголосують депутати, а не відкладатимуть їх прийняття в довгий ящик. Тут потрібен компроміс між парламентом і Кабміном. Саме тоді програма дій Кабміну буде реалізована з максимальною користю.
