Глава дипломатичної служби Євросоюзу вважає, що союзники Києва занадто часто вагалися в питаннях постачання Збройних Сил України нового озброєння. Якби Захід діяв рішуче, події на фронті могли би розвиватися інакше. Але, на його думку, уже за три місяці долю України буде визначено не на переговорах, а на полі бою. Невже ЄС надасть Україні все необхідне, щоб викинути Путіна з нашої території та покаже США хто насправді світовий лідер?

Дипломата запитали про наявність ресурсів і механізмів у Євросоюзі для завершення збройних конфліктів у світі, зокрема в Україні. Боррель відповів, що потрібно створювати фонди, мати визначену волю для досягнення поставлених цілей і розуміти, що «світ перебуває в стані війни».

Згідно з висловленням Борреля, союзники мають діяти більш оперативно та визначено у питанні надання допомоги Києву. Він визнав, що Євросоюз занадто часто зволікав з постачанням ЗСУ нового озброєння. Якби було прийнято рішучіші кроки, ситуація на фронті могла би виявитися іншою.

«Ми побачимо через три місяці, щось буде вирішено на полі бою. Ми не можемо чекати, коли в якихось країнах закінчаться вибори. Це якийсь інший вимір політики. У нинішній ситуації потрібно діяти набагато рішучіше та конкретніше. У нас багато стратегій, але мало дій», — розповів Боррель.

Основним завданням на найближчий час дипломат назвав «спільні дії європейських країн на поточні виклики».

«Щоб працювати разом, потрібно спрацюватися протягом якогось часу, мають бути визначені механізми для одностайного рішення, на все це потрібен час… Я думаю, на найвищих рівнях, на середніх рівнях і, можливо, громадська думка ще не зовсім у новому ментальному настрої», — підсумував глава дипслужби Євросоюзу.

Нагадаємо, російські окупанти нещодавно захопили Авдіївку та вже наступають на селище Ласточкине Донецької області. Українські підрозділи відвели на нові та вигідніші позиції.

Про це повідомив речник Сил оборони Таврійського напрямку Дмитро Лиховій.

Всі підрозділи Сил оборони України, яким загрожувало блокування, відвели на нові та вигідніші позиції. Українські війська продовжують виконувати бойові завдання, додав речник.

«Вони заважають подальшому просуванню ворога. Позиції були підготовлені, було здійснено фортифікацію», — уточнив Лиховій.

Окупаційні війська намагаються наступати на населений пункт Ласточкине, розташований біля Авдіївки, і за добу там було відбито 14 атак.

ЗС РФ також атакують і на Мар’їнському напрямку, але безрезультатно. За добу українські захисники відбили 23 атаки в районах населених пунктів Новомихайлівка, Георгіївка та Перемога.

На Запорізькому напрямку ворожі угруповання 13 разів атакували позиції ЗСУ на захід від Вербового та Роботиного.

Нагадаємо, несподіваним результатом російсько-українського конфлікту стало відродження інтересу Євросоюзу до розширення на стратегічно значущі Західні Балкани. Однак залишається незрозумілим, наскільки готовий сусідній регіон зробити необхідні кроки для приєднання до Союзу. Про це повідомляє видання СNBC.

Західні Балкани, що включають в себе Албанію, Боснію та Герцеговину, Північну Македонію, Чорногорію, Косово та Сербію, — це суттєва біла пляма на карті членства в Європейському Союзі в регіоні Південно-Східної Європи. Попри постійні подачі заявок кожною з цих країн на отримання статусу кандидата або потенційного кандидата в члени ЄС із моменту розпаду соціалістичної федерації Югославії в 1992 році, рух у напрямку членства в ЄС просувався повільно.

«Я бачу, що Євросоюз більше готовий до Балкан, ніж Балкани до Євросоюзу», — вважає спеціальний представник ЄС із Західних Балкан Мирослав Лайчак.

Вступ до блоку — це складний і часто тривалий процес, що включає кілька етапів переговорів і реформ. Його метою є досягнення відповідності держави-кандидата нормам і стандартам Європейського Союзу у сфері судової, адміністративної та економічної діяльності.

За словами Лайчака, у минулому країни Західних Балкан не ухвалювали рішення про проведення подібних реформ через недовіру до реальної можливості досягнення європейського майбутнього або виконання всіх необхідних вимог. Однак усе змінилося з початком військового конфлікту на порозі Європи в лютому 2022 року.

«Україна, Молдова та Грузія привнесли свіжу енергію та прихильність — те, що було майже втрачено на Балканах», — вважає Мирослав Лайчак.