Головні новини Львова
Подобається

У черзі по мандат

05/10/2014     Автор: Яна Романська
У черзі по мандат

На позачергових виборах до Верховної Ради України балотуються 302 чинні нардепи, 132 із яких голосували за диктаторські закони 16 січня.

Війна, вибори, зрадники… Останнім часом в українській політиці ці поняття настільки переплуталися, що абсурдність нинішньої парламентської кампанії є навіть більшою, ніж у попередні роки. 
Нові очільники держави виправдовують позачергові вибори запитом Майдану на очищення влади, однак ми все одно ризикуємо після 26 жовтня отримати Раду, наповнену одіозними особами.
Нинішній парламент за два роки своєї роботи повністю себе дискредитував. Звичайно, найбільша “заслуга” лежить на оточенні Януковича (депутатах від Партії регіонів і Комуністичної партії). Нині “регіонали” офіційно на вибори не йдуть, але екс-представники політичної організації активно окупували мажоритарні округи. Суд у справі про заборону КПУ постійно переносять, попри те, що проти її членів станом на нині відкрито понад 300 окремих кримінальних проваджень. 
“Червонопрапорним” дали шанс взяти участь у виборах, і ЦВК зареєструвала їх список. Люструватимуть “п’яту колону” Кремля українські виборці, втім до нової влади в такому випадку залишається багато запитань. Зрештою, попри масові обіцянки, ми не отримали ані відкритих списків, ані повністю пропорційної виборчої системи. Тож вибори за старими правилами принесуть старі проблеми в новообраний парламент.

На вибори – з мандатом

Очікуючи нового парламенту, бачимо таку картинку: дві третини депутатів із ще чинної Ради знову балотуються. 
Громадянська мережа ОПОРА підрахувала, що таких кандидатів із мандатом VI скликання є 308. І найбільше з них іде в Раду у списках партії “Блок Петра Порошенка” (42 кандидати), ВО “Батьківщина” (26 кандидатів) і ВО “Свобода” (23 кандидати). Загалом у партійних списках можна знайти 153 чинних нардепів. У мажоритарних округах таких балотується 149 осіб, із них 100 самовисуванців.
Що найважливіше, 132 із цих чинних нардепів, які хочуть повернутися під купол на Грушевського, голосували за диктаторські закони Януковича 16 січня цього року. Такими є дані аналізу, проведеного рухом “Чесно”. Громадські активісти переконані, що такі кандидати не мають морального права висуватися до наступного парламенту і їх не повинна уникнути політична відповідальність за вчинки.
Найбільше таких кандидатів у списку “Опозиційного блоку” – 15. Ще 13 знаходимо у списку КПУ і 11 у списку “Сильної України” Тігіпка. 
Аж 93 депутати, які голосували за закони 16 січня, нині знову йдуть на вибори в мажоритарних округах. 90 із них – самовисуванці. Двоє балотуються від КПУ і один від “Блоку Петра Порошенка”. Щоправда, активісти руху “Чесно” зазначають, що Владислав Атрошенко, екс-“регіонал”, який тепер балотується від партії Президента Порошенка, вважає своє зимове голосування “технічною помилкою”. 1 жовтня він звернувся до Апарату ВРУ з проханням виправити дані про поіменне голосування 16 січня в електронній базі Верховної Ради. Також знайшов виправдання цьому кандидатові формальний лідер “Блоку Петра Порошенка” і другий номер списку цієї партії Юрій Луценко.

“Так, він помилявся, як і всі ми… Так, це страшний день голосування диктаторських законів Януковича, 16 січня. Але в нашому списку немає людей, які голосували за ці закони. Владислав Атрошенко дав мені на це відповідь – через два дні він був єдиним депутатом, який вніс проект закону про скасування законів Януковича, що привели до кривавих подій. І з моєї точки зору, це алібі”, – заявив Луценко нещодавно в Чернігові, повідомляють тамтешні ЗМІ.
Також активісти з “Чесно” зазначають, що 6 депутатів після голосування 16 січня написали заяву в Апарат ВРУ з проханням вважати результатом свого голосування “Не голосував”. А Юрій Мірошниченко, екс-представник Януковича у ВРУ, який нині балотується у списку “Опозиційного блоку”, подав заяву з проханням вважати результатом його голосування “Проти”.
Зрештою, це вже виборцям вирішувати, яке і чиє алібі вважати переконливим. Зазначимо одне: якщо брати до уваги мажоритарні округи, то найбільше з тих, хто голосував 16 січня, балотується в Харківській області – 13, Дніпропетровській – 11, Донецькій – 9, Запорізькій – 7, Луганській, Одеській і Черкаській – по 5. З географією все зрозуміло. 

Яблуко від яблуні…

Кумівство в українській політиці явище звичне. Зрозуміло, що політика, особливо виборча кампанія, процес дорогий, тому і родичі парламентарів або чиновників у такій ситуації мають більше шансів на успіх, аніж справді нові політики. І бажання засідателів політичного олімпу, нинішніх і колишніх, прилаштувати своїх дітей втілюється в реальність від виборів до виборів.
Цього року за проходження в Раду змагаються діти політиків (їх 7). Серед них – сини Президента Петра Порошенка, екс-глави Верховної Ради Володимира Литвина, екс-міністра житлово-комунального господарства Анатолія Близнюка, нардепів Юрія Крука та Станіслава Березкіна. Також стати депутатами бажають діти екс-мера Одеси Руслана Боделана та екс-мера Ужгорода Віктора Погорєлова. На це звертають увагу в системі народного контролю “Слово і діло”.

Ситуація з балотуванням сина Президента Олексія взагалі виглядає дуже дивною. Звичайно, синові гаранта законодавство не забороняє йти на вибори. Тут потрібно визначитися зі ставленням до такого кроку з морального аспекту. Сам гарант каже, що він начебто не знав про наміри сина балотуватися. Тут лише зазначимо, що Олексій Порошенко балотується у 12 окрузі на Вінниччині, звідки його батько два роки тому також пройшов у парламент.
Таких нюансів у нинішній виборчій кампанії можна знайти безліч. Що ж, ми тільки вчимося жити по-новому. Як бачимо, у представників влади це вдається найгірше.

Портрет кандидата

Нагадаємо, що за наші голоси загалом змагаються понад 3 тисячі кандидатів у партійних списках і понад 3,5 тисячі в мажоритарних округах. 
Цікавим є загальний портрет цьогорічного кан­дидата-мажоритарника. Громадянська мережа ОПОРА, проаналізувавши офіційну інформацію про них, визначила, що ця особа виглядає так: чоловік (87,13 відсотка) віком від 36 до 59 років (66,23 відсотка) із вищою освітою (92,17 відсотка), який має роботу (85,82 відсотка) і не має партійного квитка (64,19 відсотка).
При цьому серед самовисуванців є понад 87 відсотків безпартійних, що є зрозумілим, а серед кандидатів, висунутих партіями, – понад 36 відсотків без партквитка. Загалом партійність кандидатів є дуже показовою не лише для мажоритарних округів. 
“Для українських виборів уже традиційно, що політичні партії включають до своїх списків велику кількість безпартійних осіб, які не належать до лав їхніх  організацій. Так, на цих виборах у багатомандатному окрузі балотується близько 40 відсотків безпартійних кандидатів, що становить порівняно великий показник. 

Частково він зумовлений тим, що створення партійних блоків не передбачене чинним законодавством, однак у нинішній ситуації багато політичних партій вирішили об’єднати свої зусилля, або блоки були спеціально створені перед виборами з представників різних політичних сил. За списками трьох партій балотується більше 90 відсотків осіб без партійних квитків: “Опозиційний блок”, політична партія “Україна – єдина країна”, “Зелена планета”, – зазначають у ОПОРІ.
Водночас “Свобода” і Національна демократична партія України не включили до своїх списків жодного безпартійного кандидата. Координатор парламентських і виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська також наголошує на позитивній тенденції до збільшення кількості жінок серед кандидатів, яких висунули партії за списками, – 25,78 відсотка. Два роки тому їх було менше 20 відсотків. Але все одно не можна говорити про те, що жінки повноцінно включені в політичний процес. До того ж “мажоритарка” не покращує цієї ситуації. 
І ще цікавим є аналіз кандидатів за освітою. Три партії включили до своїх списків більш ніж 10 кандидатів із середньою освітою: Радикальна партія Олега Ляшка (17 осіб), політична партія “5.10” (25 осіб) і ВО “Свобода” (26 осіб).

Від виборів до виборів українські політики використовують нечесні методи боротьби. Зокрема, це стосується підкупу виборців. Прокурори вже відкрили кримінальні провадження за фактами підкупу виборців у Харкові та на Черкащині, але інформація про використання “гречки” як агітації починає надходити вже з різних куточків України.
“Підкуп виборців набуває загрозливого характеру. Для багатьох народних депутатів позачергові вибори – останній бій. А центральна влада не завжди адекватно реагує на події. Однак реагувати на підкуп виборців можна і потрібно”, – заявляє в.о. голови Комітету виборців України Віталій Тесленко, повідомляють УНН.
Комітет виборців України обіцяє згодом описати конкретні випадки підкупу виборців у своєму звіті. А нині не треба забувати і про традиційну “благодійність” кандидатів напередодні виборів. Політики створюють спеціальні благодійні фонди, які використовують виключно для власної агітації. Громадські організації повідомляють про такі факти в різних областях. 
І вже традиційно основною тенденцією початку кампанії стало те, що партії і кандидати-мажоритарники почали агітацію ще до своєї реєстрації в ЦВК.

Джерело: Львівська пошта
 



Коментарі