Дорога і тривала реабілітація може поставити хлопчика на ніжки.
Віктор народився передчасно і важив лише один кілограм, малюк не зміг самостійно дихати, лікарі доклали зусиль, щоб врятувати його, але все це позначилось на його подальшому розвитку.
«Перебував в пологовому будинку 1 місяць. Безліч ліків, серед яких і сильні антибіотики. Перебував під апаратом штучної вентиляції. Годували через носик, через зонд. Після пологового будинку перевели в реанімацію, де був під апаратом вентиляції ще два тижні. Знову ліки, крапельниці. Потім нас перевели у відділення для виживання недоношених дітей. Там ми пролежали ще 1 місяць. Після відключення апарату, була зупинка серця. Але завдяки нашими зусиллями і зусиллями лікарів, дитину вдалося врятувати», – розповідає мама хлопчика.
Попри важкий стан, малюк почав робити успіхи – почав набирати вагу, самостійно дихати. Тож хлопчика змогли виписати додому. «В 1 рік поставили інвалідність. Діагноз: ДЦП – спастичний тетрепарез з стійкими руховими порушеннями (за GMFCS lV рівень, MACS lV з обох сторін), псевдобульбарний синдром (EDACS lll рівень) G 80.0. Затримка фізичного розвитку й мови. Статус «дитина з інвалідністю підгрупи« А », – розповідає мама Віті.
Та такий діагноз можна і треба спробувати здолати, потрібна лише посилена, безперервна і професійна реабілітація, але вона фінансово непосильна для мами хлопчика. «Я дуже мрію, щоб мій син йшов зі мною за руки. Грав як всі дітки в футбол, на майданчику, стрибав, скакав, бігав. Щоб у мого улюбленого хлопчика було повноцінне дитинство», – каже мама Віті і просить допомогти їй зібрати кошти на оплату кваліфікованих реабіліатологів.
Реквізити для допомоги:
ПриватБанк 4149499139759284 Лихачова Тетяна
